1700 журналістів на межі безробіття: чи врятує Європа “Радіо Свобода”

Європа може врятувати “Радіо Свобода”. Після припинення американського фінансування – мовник опинився на межі розпаду. Та у Брюсселі шукають способи втримати його на плаву.
Чому європейці борються за збереження цього медіа і які на це шанси – розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Вже 30 років домом для “Радіо Свобода” є Прага. Сюди штаб-квартира мовника переїхала з німецького Мюнхена. І зараз саме Чехія першою прийшла на його допомогу. Міністр закордонних справ країни закликав Євросоюз зберегти організацію чи хоча б частково продовжити її роботу.
Ян Липавський, міністр закордонних справ Чехії:
Чи бачимо ми цінність у такій організації і в її мовленні на такі країни, як росія, білорусь, Іран та багато інших? І якщо ми бачимо цінність, то що ми готові зробити, щоб зберегти її роботу на нашу користь? Це дуже загальне питання, ми не знаємо, як будуть розвиватися події в США, але ми повинні чітко визначити наші політичні очікування. Тому маємо почати з політичної готовності втрутитися.
“Радіо Свобода” завжди мало особливу цінність для східноєвропейських країн. Адже завдяки американському ЦРУ, пробило залізну завісу Радянського Союзу, поширюючи демократичні цінності західного світу. В той час комуністична влада жорстко контролювала кожне слово, видане місцевою пресою. Тобто багато інформації замовчували та приховували.
Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі:
Коли я був підлітком, мій батько слухав “Радіо Свободу”, радіо “Вільна Європа”, “Голос Америки” на старенькому приймачі. Так ми дізнавалися базові факти про наші власні країни, бо комуністична пропаганда була настільки сильно контрольована. І ці інституції продовжують робити схожу роботу для автократичних країн і сьогодні. Тож ми подивимося, що можна зробити. Один із варіантів – збільшити європейський внесок на демократію. Міністр Липавський пропонував купити радіо, але ми зараз в процесі висунення ідей, але очевидно, що ці інституції цінні для нас і їхня місія має тривати.
Батько міністра Сікорського був одним із мільйонів людей, для кого передачі “Радіо Свобода” стали єдиним джерелом правдивої інформації.
Нині ж “Радіо Свобода” слухають, дивляться та читають 27 мовами світу десятки мільйонів людей у 23 країнах. Зокрема, в Україні, росії, Ірані, Афганістані, в державах Центральної Азії та на Кавказі. Там, де вплив країни-агресорки навпаки лише зростає.
москва продовжує витрачати рекордні суми на державне мовлення, яке просуває пропагандистські наративи.
Тібо Браттін, генеральний директор організації “Репортери без кордонів”:
Це може стати катастрофою для свободи преси, і ми дуже стурбовані наслідками, і для редакцій, але також і для аудиторії. По-друге, це рішення не має жодного геополітичного сенсу. Бо якщо США, як вдає Трамп, намагаються продемонструвати свою могутність, показати свій вплив та водночас вбивають один зі своїх найвпливовіших інструментів, який може дати відсіч наративам росії, Китаю та інших. Пам’ятаймо, що природа не любить порожнечу, безсумнівно, цю нішу займуть пропагандистські ЗМІ.
У Євросоюзі це добре розуміють. Тому вивчають усі можливі варіанти, як врятувати “Радіо Свобода”. Але поки не роблять жодних обіцянок.
Кая Каллас, верховна представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки:
Це був маяк демократії і він був дуже цінним у цьому плані. Звичайно, це сумно чути, що США припиняють фінансування. Тепер питання для нас полягає в тому, чи можемо ми залучити наші кошти, щоб заповнити порожнечу, яку залишають США? Відповідь на це запитання полягає в тому, що автоматично ми не можемо цього зробити, тому що у нас є багато організацій, які звертаються до нас із таким же запитом. Але міністри закордонних справ справді спонукали обговорити це та знайти шлях. Тож це завдання для нашої сторони – вивчити, що ми можемо зробити.
Доки європейці шукають способи втримати організацію на плаву, 1700 журналістів “Радіо Свободи” опинилися на межі безробіття. Чимало із них були відправлені у відпустки або втратили доступ до місця роботи.