Бундестаг Німеччини після виборів: чого чекати Україні з новим урядом

Більше правих, більше лівих, на чолі – жінка. У Німеччині почав роботу новообраний парламент. А уряд Олафа Шольца офіційно пішов у відставку. Коли присягу канцлера Німеччини прийме Фрідріх Мерц і чого чекати Україні від нового німецького уряду? Тетяна Логунова розкаже.
Селфі на пам’ять та знайомство старожилів німецького парламенту з новачками. Через місяць після дочасних парламентських виборів депутати Бундестагу зібралися на своє перше засідання. І одразу обрали голову, згідно з Конституцією, це друга за важливістю посада в країні. Після президента і перед канцлером. Замість соціал-демократки Бербель Бас керуватиме німецьким парламентом тепер християнська демократка Юлія Клекнер.
Юлія Клекнер, президент Бундестагу:
Цей парламент стежитиме за новим федеральним урядом щонайменше так само прискіпливо, як і попередній. І якщо в когось є ілюзії, що нас обрали лише для того, щоб закріплювати ухвалені урядом рішення, то я змушена розчарувати – цього не буде.
У фрау Клекнер попереду чотири непрості роки. Німецький парламент відчутно змінився. Більшість голосів і досі в демократичних партій. Утім, велике представництво в новому Бундестазі отримала ультраправа “Альтернатива для Німеччини” – вона подвоїла свій результат на дочасних виборах. Доволі сильні позиції й у лівих. Разом ці дві політичні сили тепер мають блокувальну меншість голосів. Тобто без них не зможуть ухвалити рішення, для яких потрібна кваліфікована більшість. Наприклад, внесення змін в Конституцію.
У “правих” популістів та “лівих” – більше двохсот місць в парламенті. Третина від загального складу. Представники цих політичних сил мають схожу позицію щодо України. Там виступають проти постачання зброї українському війську та за діалог з москвою. Вплинути на зовнішній курс офіційного Берліна вони навряд чи зможуть. Але ці голоси тепер точно звучатимуть гучніше.
Одразу після засідання нового парламенту, у відставку пішов уряд Олафа Шольца. Канцлер та міністри отримали відповідні свідоцтва з рук президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра.
Франк-Вальтер Штайнмайєр, президент Німеччини:
Ви прийшли до влади у розпал пандемії коронавірусу. А потім було 24-те лютого 2022 року – росія повномасштабно напала на Україну. Відтоді світ став іншим. Люди гинуть, люди тікають від жахливої війни. Війни, яка мала серйозні наслідки передусім для України, але не в останню чергу й для Німеччини. Нападу зазнали й цінності нашої мирної об’єднаної Європи.
Кабінет Шольца виконуватиме обов’язки щонайменше ще кілька тижнів. Допоки не сформують новий уряд. Коаліційні перемовини йдуть важко. Жодних гарантій, що християнські демократи та есдеки встигнуть домовитися до Великодня – нема. Попри обіцянку впоратися до свят.
Карстен Ліннеманн, генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу Німеччини:
Ми не дамо на себе тиснути. Жодними способами чи планами. Ми підпишемо коаліційну угоду лише в тому разі, якщо вона справді зробить життя людей в цій країні кращим.
Ларс Клінгбайл, лідер Соціал-демократичної партії Німеччини:
На нас дивляться люди. Вони спостерігають за нашими діями й очікують, що ми сформуємо міцний уряд, який забезпечить країні стабільність. Це головна мотивація нашої партії.
У переговірників є три тижні. Якщо вони не встигнуть домовитися до Страсної п’ятниці, то Фрідріх Мерц стане канцлером Німеччини вже у травні. Після великодніх канікул.