«Має талант збирати потужних людей». Які першочергові кроки має зробити новий уряд Юлії Свириденко? Ідеї від великого бізнесу

Засновник Autostrada Максим Шкіль

Призначення Свириденко сприймаю позитивно, як компетентної урядовиці, що має хороше розуміння та досвід співпраці з бізнесом. Мінекономіки під її керівництвом було на постійному контакті з підприємцями та змогло налагодити продуктивну взаємодію. Ми створили ефективний майданчик комунікації з міністерством на базі Федерації роботодавців України. 

«Великий знак якості». Український Flyer One Ventures відкрив новий фонд, куди вже вклалися ЄБРР та IFC. Які шанси зібрати €50 млн?

Ще один плюс – Свириденко добре розуміє міжнародний трек, що дуже важливо для відновлення країни. Інвестиції, кошти донорів – тут якраз потрібна експертиза, яку вона має.

Ключовими завданнями нового уряду мають стати зменшення тиску силовиків на бізнес і перетворення митниці й податкової з каральних машин на сервіси. 

Для мого бізнесу головна проблема – відсутність прозорих правил і кваліфікаційного відбору учасників в тендерах на будівництво. Критерієм для відбору має бути не лише ціна, а й досвід, команда, наявна техніка – як у тендерах ЄБРР та Світового банку. У Міноборони та Мінцифрі реформували ціноутворення, а у сфері відновлення – ні. Бізнес повинен мати законну норму прибутку, зараз ми обмежені спадщиною СРСР.

Ще одна критична проблема – експлуатація старих російських залізничних вагонів. Їм продовжили строк використання, а нові вагони простоюють, ціни впали, заводи не мають замовлень. Питання списання старого складу блокується, лобіюється деякими структурами. 

Засновник групи «ТАС» Сергій Тігіпко

Свириденко готова до премʼєрства — вона пройшла сильну «школу» в Міністерстві економіки. Я добре знаю, яка це «пательня» і яке там навантаження, особливо під час війни. 

Новому уряду треба буде максимально включати резерви, їх багато. Головне — розмовляти з бізнесом, чути його й швидко реагувати. 

Я чекаю від Свириденко як прем’єрки конвеєра рішень щодо дерегуляції та щодо її ініціатив до президента. Це додасть оптимізму бізнесу, покаже, що влада допомагає. З іншого боку, — це не впливає на бюджет негативно, тільки додає. 

Я слухав Свириденко на одному з «круглих столів», спостерігав її реакції. Мені здається, що вона розуміє — дерегуляція зможе багато вирішити.

Власник виробника дронів TAF drones і логістичної компанії Supramarine Олександр Яковенко

У перші 100 днів на місці Свириденко я б зробив три речі: 

• запустити спрощення регуляцій: скасувати половину застарілих норм, щоб бізнес дихав; 
• створити прозорий фонд підтримки експорту: кредити та гранти для просування українських товарів у ЄС; 
• зупинити тиск силовиків на бізнес: «маски-шоу» мають залишитися в минулому.

Призначення Свириденко прем’єркою відкриває можливості, але я сумніваюся, що вона зможе кардинально змінити правила гри через схильність працювати за правилами системи.

СЕО Nemiroff Юрій Сорочинський

Юлія Свириденко з перших днів великої війни демонструє проактивність і конструктивний діалог з бізнесом. Але щоб справді запустити економічне відновлення, у перші 100 днів на посаді прем’єрки потрібна радикальна «нормативна гільйотина» — скасувати щонайменше 85% застарілих регуляторних актів, які більше не відповідають умовам воєнного часу.

У повномасштабній війні країна не може жити за мирними правилами. Внутрішній інвестор — єдиний реальний рушій відновлення, і йому потрібна зелена дорога вже зараз: без зайвого контролю, обмежень і тиску. Не косметичне спрощення, а системна дерегуляція — ось що стане сигналом довіри.

Регіональний директор NEQSOL HOLDING B.V. в Україні Володимир Лавренчук

Досвід, який отримали українські урядовці під час кризи та роки війни, де кожний день за викликами як рік, — є унікальним та потужним. Щось радити людині, яка знає, що робити й веде за собою таку ж команду однодумців, як це в Мінекономіки — зайве. Справжній лідер справжніх лідерів. 

Свириденко вміє збирати навколо себе потужних людей — це рідкісний талант.

З позиції стратегічного інвестора ми позитивно оцінюємо курс на велику приватизацію і розвиток механізмів залучення міжнародних фінансових інститутів. У нашій галузі — видобутку критичних матеріалів, зокрема титанової сировини — важливим є подальший розвиток державно-приватного партнерства. Очікуємо, що укладена угода зі США матиме пришвидшувальний ефект.

Засновник компанії UBC Group Ігор Гуменний

Свириденко — найкращий варіант з усього чинного політикуму. Я щиро сподіваюся, що вона зможе стати українським Бальцеровичем — і візьме на себе відповідальність за глибокі економічні реформи.

У перші 100 днів очікую реалізації ключових напрямів, які вже декларувалися публічно:

• скорочення ролі держави в економіці до 25% ВВП (з чітким терміном реалізації після закінчення бойових дій);
• податкова реформа;
• демонтаж інфраструктурного монополізму;
• тотальна дерегуляція та перехід до ліберальної економіки без надлишкового контролю;
• очищення фіскальної служби, митниці та інших органів контролю;
• впровадження декларативного принципу замість близько 500 дозвільних процедур;
• ухвалення закону про прискорений перегляд регуляцій.

Ключове — надати Свириденко можливість бути не лише технічним керівником, а повноцінною очільницею уряду: сформувати власну команду, мати політичний мандат і автономію в ухваленні рішень. Без цього «структурна реформа» й курс на «мінімальну державу» залишаться лише в презентаціях.

Дуже сподіваюсь, що Україна стане місцем для життя і бізнесу, найкращим місцем для інвестицій, а не токсичним середовищем — місцем життя для чиновників і пристосованого до цих реалій бізнесу.

Голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник

Очікування від кандидатури Свириденко — позитивні. На посаді міністра економіки вона системно підтримувала переробну промисловість, і якщо стане прем’єркою, цей фокус, ймовірно, лише посилиться завдяки ширшим повноваженням.

Особисто я у Федерації роботодавців з 2004 року — і не пам’ятаю жодного міністра економіки, який би стільки їздив регіонами та спілкувався з реальним сектором. Свириденко має безпосередній контакт із виробниками, працівниками, знає, чим вони живуть, і розуміє, на чому має зосередитися економічна політика.

Серед вдалих ініціатив — програма «Зроблено в Україні» та закон про локалізацію. Наприклад, у межах програми компенсації вартості техніки та завдяки локалізації після повномасштабного вторгнення в Україні почали виробляти понад 300 одиниць нової техніки: для агро, інфраструктури та фронту. Сьогодні виповнюється три роки з моменту ухвалення закону про локалізацію, який і став основою програми.

Щодо спірних рішень. Я не впевнений у доцільності кешбеку як інструменту з погляду економіки.

Якщо Свириденко стане прем’єркою, сподіваюся на розвиток локалізації в ОПК, запуск контрольованого експорту озброєння та створення спільного ринку зброї з ЄС. Про це вже почали публічно говорити, є перші кроки — але насправді ми обговорюємо це вже три роки.

Україна має все, щоб швидко запускати оборонне виробництво. І якщо майбутній уряд зосередиться на цій меті — українська зброя на фронті стане результатом рішень, а не лише риторики.

СЕО WOG Андрій Пивоварський

Занадто великих очікувань від нового уряду не маю, головне – вистояти в умовах війни. Водночас сподіваємося, що команда Свириденко продовжить боротьбу з чорним ринком у паливній галузі. Це наша найбільша проблема, близько 20% продажів пального залишається в тіні – приймають оплату готівкою, не сплачують податки.

Засновник Glamping UA Андрій Родкін

Займаю нейтральну позицію щодо можливого призначення Юлії Свириденко, оскільки не знайомий із нею особисто. 

З погляду бізнесу, очікую від майбутньої прем’єр-міністерки лібералізації податкової системи та розвʼязання проблем блокування відшкодування ПДВ, а також запровадження можливості сплати імпортного ПДВ у момент продажу товару, а не авансом. 

Окремо важливим є спрощення умов для експорту — насамперед скасування або пом’якшення обмеження у 180 днів для повернення валютної виручки.

Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер 

Юлія Свириденко послідовно прислухалася до голосу бізнес-спільноти. Пріоритетом номер один було збереження функціонування бізнесу, і ми відчували сприяння і розуміння з її боку.

Підтримка економіки в умовах повномасштабної війни — це, безумовно, стало її ключовим досягненням як міністра економіки воєнного часу. 

Окремо варто відзначити підписання та створення україно-американського інвестиційного фонду відбудови — складна, але надзвичайно знакова подія для двосторонніх відносин країн, реалізована завдяки ефективному керівництву та роботі її молодої, професійної команди.

Ми завжди мали прозорі, довірливі та конструктивні відносини з Юлією та її командою й з нетерпінням очікуємо продовження співпраці.

Директорка ради директорів компанії «Дарниця», співзасновниця Zagoriy Foundation Катерина Загорій

Якби я мала 100 днів у кріслі прем’єра, моя мета була б чітка й безкомпромісна: трансформувати фармацевтику з комерційного сегмента охорони здоров’я у стратегічну галузь воєнної економіки.

За останні 10 років, а особливо в умовах повномасштабної війни, фармацевтика довела: це не просто частина медичної системи. Це — елемент критичної інфраструктури, компонент оборонного потенціалу, архітектор економічної стійкості.

Новий уряд має шанс і обовʼязок перетворити українську фармацевтику:

• на інструмент переваги в умовах війни, а не вразливість логістичного ланцюга;
• на точку національної автономії, здатну забезпечити країну базовими й складними молекулами навіть у фазі відсутності логістики;
• з тіньового, фрагментованого сектору з маніпулятивною дистрибуцією — на прозору, підзвітну систему, підконтрольну державі.

Три стратегічні дії на перші 100 днів: 

1. Запровадити секторальну політику фармацевтики на рівні оборонного планування:

• Надати фармацевтичному виробництву та логістиці статус критичної інфраструктури не на словах.
• Затвердити обовʼязковий перелік стратегічно важливих субстанцій, молекул і форм, які мають бути наявні на території України в постійному резерві.
• Створити систему гарантованого фармацевтичного забезпечення по всій країні у фазі затяжної війни (на кшталт резервів пального та зерна).
• Упровадити моніторинг наявності, ризик-індикатори та сценарії кризової мобілізації потужностей.

Це про здатність держави не втратити контроль над життєзабезпеченням в умовах тривалого конфлікту.

Україна не виграє війну ресурсами, але може виграти її швидкістю реакції, резервами та автономністю.

2. Розблокувати дистрибуцію: перерізати гордіїв вузол фарммонополій:

• Зламати контроль двох дистриб’юторів над 95% ринку: через антимонопольне втручання з реальними інструментами, а не протоколами намірів.
• Вивести на світло структури так званих аптечних мереж, які сьогодні маскуються під «тисячі окремих компаній» без юридичного зв’язку, але з повною комерційною координацією.
• Впровадити державну альтернативу дистрибуції: для критичних препаратів: через систему стратегічних контрактів з прозорими умовами маржі.

Фармацевтична дистрибуція сьогодні — не просто ринок. Це choke point, контроль над яким дозволяє шантажувати і виробника, і державу, і споживача.

3. Запустити державну індустріальну політику щодо фармацевтики:

• Прийняти пʼятирічну програму фарміндустріалізації — з чітким бюджетом, інвестиційними зонами, державно-приватними проєктами, участю міжнародних компаній.
• Створити три-п’ять фармацевтичних індустріальних кластерів, які отримають підтримку для запуску вакцин, оформлення GMP-сертифікації, кредити на модернізацію.
• Укласти спільні виробничі та R&D угоди з ключовими глобальними партнерами з умовою локалізації і реінвестування.
• Закласти умови для відновлення або створення виробництва субстанцій в Україні — щоби розірвати залежність від Китаю та Індії.

Це новий тип індустріального договору між державою та бізнесом. 

У нового уряду є 100 днів, аби зробити вибір або залишити фармацевтику як об’єкт для ринкових компромісів і монопольних інтересів, або визнати її стратегічно важливою — не менш важливим, ніж енергетика чи харчові продукти. 

І діяти відповідно — рішуче, системно, невідворотно, і обовʼязково залишити/призначити когось з характером на міністерство охорони здоров’я, бо вперше МОЗ в сторону пацієнта розвернувся.