якими проєктами український бізнес може зацікавити західних інвесторів? — Forbes.ua

На найважливішій для України міжнародній інвестиційній події року — Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі — стало очевидно: підходи міжнародних інвесторів до України кардинально змінилися. Ось вісім висновків. 

Головний меседж: Україна як драйвер росту ЄС 

Найважливіша зміна у підходах європейських інвесторів — це перехід від сприйняття України як країни, що потребує допомоги, до розуміння її як потужного економічного партнера. Замість розмов про гуманітарну допомогу та відновлення зруйнованого, тепер йдеться про те, як Україна може посилити європейську економіку і стати драйвером зростання.

Українські компанії, що брали участь в URC, — це підприємства в енергетиці, видобутку критичних мінералів, інфраструктурі та агротехнологіях, які довели свою спроможність працювати в найскладніших умовах. Вони не шукають порятунку, а пропонують взаємовигідне партнерство. 

Приватний західний капітал стає реальністю 

Запущений у 2024-му Ukraine Investment Framework на €9,3 млрд активно розширюється. Ця програма ЄС обʼєднує різні фінансові інструменти для бізнесу та держсектору: від грантів до позик на пільгових умовах та гарантій для зниження ризиків. 

До програми додалося 18 нових напрямків, значна частина яких орієнтована на малий та середній бізнес. Найважливішим є те, що вперше на такому рівні чітко артикульовано підтримку саме прямих приватних інвестицій, коли приватні компанії готові безпосередньо вкладати власні кошти в українські підприємства. 

Нові секторальні пріоритети 

Фокус великих інвесторів розширився: окрім традиційних агро та ІТ, тепер у пріоритеті сектори, що критично важливі для економічної стійкості ЄС. 

Nearshoring для промисловості стає однією з найгарячіших тем. Європейські компанії все частіше переносять виробництво з віддалених до ЄС країн ближче до кінцевих ринків збуту. 

Україна з її розвиненою промисловістю та кваліфікованими кадрами стає привабливою альтернативою азійським постачальникам. Замість довгого доставлення з непередбачуваними затримками, європейські виробники отримують близьке розташування, швидке доставлення та контроль якості. 

Зелена сталь також привертає серйозну увагу, особливо в контексті CBAM. Цей новий європейський механізм вводить додаткові збори на імпорт товарів з високим вуглецевим слідом, тому виробники «брудної» сталі змушені будуть доплачувати за її ввезення в ЄС. Україна здатна стати виробником екологічно чистої сталі, використовуючи запаси залізної руди та розвиваючи відновлювані джерела енергії.

Критичні мінерали стають стратегічно важливими для енергетичного переходу ЄС. Без літію, графіту та інших рідкісноземельних металів неможливо виробляти сонячні панелі, акумулятори для електромобілів, вітрогенератори. Раніше Європа залежала від постачань з Китаю та Африки, тепер активно шукає альтернативи у надійних партнерів.

Оборонна економіка як інвестиційна тема 

Вперше на URC оборонні технології розглядалися не лише як питання безпеки, а як рушій для економіки. Багато рішень, розроблених для оборонних потреб, можуть мати широке цивільне застосування. Кілька прикладів:

• Розробка автономної платформи для гуманітарного розмінування компанії FRENDT трансформувалася в Unhero Agri X1 — дрон для точного землеробства. Машина самостійно пересувається полем, бере зразки ґрунту в заданих координатах, не потребуючи оператора.
• ДСНС активно застосовує сучасні дрони Sonobot для очищення територій і моніторингу. В арсеналі — 96 машин механічного розмінування, дрони з магнітометрами, супутниковий моніторинг, підводні автономні системи, які можуть бути переорієнтовані на інші завдання: аналіз ґрунтів, перевірку стану мостів, трубопроводів або водойм.
• Різні наземні роботизовані комплекси («Змій», 5100 GART або DOK-ING MV-4), які були розроблені для небезпечних робіт з розмінування. Ці системи проходять тестування в умовах, наближених до реальних, і готові масштабуватися під цивільні задачі: розчищення територій, інфраструктурний моніторинг, утилізація небезпечних відходів.

Механізми фінансування нового покоління 

Blended finance або змішане фінансування набирає обертів. Цей підхід комбінує різні джерела: гранти від донорів, позики від банків розвитку та приватні інвестиції. Така модель допомагає зробити інвестиції вигіднішими: зменшує фінансові ризики та дозволяє отримати гроші на кращих умовах.

Наприклад, донор може покрити 30% проєкту грантом, банк розвитку надає позику під 2% річних на 40% вартості, а приватний інвестор вкладає решту 30% під вищий відсоток, але з мінімальними ризиками завдяки підтримці інших учасників.

Деріскінг стає системним підходом до зниження інвестиційних ризиків. Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (MIGA), яка є частиною Світового банку, розширює страхування від політичних ризиків: війни, експропріації, неконвертованості валюти. Паралельно укладаються нові угоди зі страховими агентствами європейських країн. 

Агросектор: майбутнє — за кооперативною моделлю

Інвестори кардинально переосмислюють український агросектор. Він надзвичайно важливий для відбудови економіки України й вже зараз формує майже 60% експорту.

Переробка агропродукції в Україні має значний потенціал: країна володіє великою сировинною базою, але переважно експортує сільгосппродукцію без доданої вартості. Наразі гектар української землі генерує близько €1000 експортної виручки, тоді як в Данії — понад €15 000 завдяки повному циклу: від вирощування до переробки, брендингу й експорту, за словами ексміністра агрополітики Віталія Коваля.

На Ukraine Recovery Conference у Римі було підписано дві угоди: запуск проєкту Pro.UKR для розвитку кооперативів на Одещині (спільно з CIHEAM Bari, урядом Італії та AICS) та проєкту HONOR — разом із канадською Socodevi та ГО «Бізнес мережа сільських жінок».

Кооперативна модель — одна з основ аграрної політики ЄС: 250 000 кооперативів забезпечують 5,4 млн робочих місць. В Україні поки діє лише 2300 сільгоспкооперативів. Така модель дозволяє фермерам обʼєднувати ресурси, спільно інвестувати в техніку, переробку, логістику й виходити на експорт із готовим продуктом. Це підвищує рентабельність та забезпечує прозору модель розвитку громад і сіл.

Нові стандарти для бізнесу

Сучасні інвестори орієнтовані не на швидкий прибуток, а на стабільний бізнес на 10–20 років і висувають до українських партнерів серйозні вимоги. У їхньому пріоритеті проєкти від €50 млн у сферах енергетичної й продовольчої безпеки та технологічної незалежності, з фокусом на ESG-стандарти, прозорість, розвиток технологій і відповідність європейським нормам якості.

Тому українські компанії мають бути готовими до довгострокового партнерства та інвестицій в обладнання, навчання персоналу, розвиток технологій, місцевих громад та боротьбу з корупцією.   

Продукція для європейського ринку має відповідати жорстким стандартам якості та безпеки, що вимагає інвестицій у сертифікацію, контроль якості та навчання персоналу.

Момент для рішучих дій 

Питання не в тому, чи інтегрується Україна з європейськими ринками — це вже відбувається. Питання в тому, хто буде готовий першим скористатися можливостями, які відкриються після війни. 

Україна залишається зоною високих ризиків, через що великі інвестори проявляють обережність. Однак, навіть попри це, перспективні проєкти для інвестицій вони вже розглядають і готуються до вкладень після закінчення війни. Прийняття рішення про інвестування потребує тривалого аналізу та підготовки, що може зайняти кілька місяців. Тому гравці, які почнуть підготовку вже зараз, матимуть можливість увійти на ринок першими та отримати значні конкурентні переваги.

Наразі можна відзначити, що іноземні інвестори мають чимало упереджень щодо вкладень в український бізнес. У процесі підготовки роудшоу українських інвестиційних проєктів ми часто стикаємось із низькою якістю пропозицій, неясними умовами партнерства, відсутністю чіткої бізнес-моделі, недостатньо розробленою юніт-економікою та можливістю масштабування на міжнародні ринки. І це не весь перелік проблем, з якими стикаються ініціатори проєктів, які хочуть залучити фінансування для розвитку бізнесу. Найбільший виклик, безумовно, — це війна.

Попри те, що Угода про асоціацію з ЄС діє вже 11 років, лише зараз розпочинається її практична реалізація. Конференція URC‑2025 стала моментом, коли абстрактні декларації перетворилися на конкретні результати — понад 200 угод на загальну суму €13 млрд.

У таких умовах українському бізнесу не варто зволікати, а вже впроваджувати в роботу європейські стандарти, формувати стратегічні партнерства, інвестувати в людський капітал і новітні технології. Це не просто питання іміджу, а вимога часу. 

Швидко адаптуєтеся до нових умов, отримаєте значну конкурентну перевагу в новій економічній реальності.