чому він мало кого захистить? Розповідають юристи Deloitte Ukraine — Forbes.ua

Президент ввів мораторій на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, аби зменшити тиск на підприємців та стимулювати економічне зростання. Однак, попри оптимістичні обіцянки, запропоновані заходи виглядають обмеженими й мають низку питань. Чи дійсно мораторій зможе забезпечити реальну підтримку бізнесу, чи стане лише тимчасовим засобом для покращення іміджу влади? Аналіз рішення від Дмитра Павленка, партнера Deloitte Ukraine, та Михайла Колядінцева, менеджера юридичної практики Deloitte Ukraine

Володимир Зеленський указом №538/2025 від 21 липня 2025 року ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) щодо запровадження правових і організаційних заходів, спрямованих на встановлення мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, а також на стимулювання економічного зростання в Україні.

Цим рішенням РНБО визначає низку завдань для держорганів щодо обмеження перевірок та спрощення ведення бізнесу. 

Раніше Зеленський заявляв, що тимчасова заборона на перевірки та втручання держорганів у діяльність бізнесу допоможе убезпечити підприємців від тиску. Після цього премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко також заявила про намір запровадити річний мораторій на перевірки бізнесу.

Новини виглядають оптимістично, всі запропоновані ініціативи хочеться підтримати, але насправді все знову неоднозначно.  

«Більше так не роби, будь ласка»

По-перше, ми маємо констатацію на нормативному рівні прикрих симптомів у державній системі та намагання лікувати їх «гомеопатією». 

Бізнес генерує ВВП, забезпечує робочі місця, сплачує податки та військовий збір, веде військовий облік та інше. Водночас державні органи помічені в тому, що (далі лише цитати з назви рішення РНБО) проводять «безпідставні перевірки», «втручаються в діяльність». Такі дії мають ознаки порушення закону. 

Якщо таке порушення має разовий характер, РНБО б не втручалося. Тобто незаконність діяльності податкових й митних органів є системною, навмисно спрямованою проти бізнесу. Висновок не оригінальний, вам його підтвердить будь-який досвідчений підприємець. Але зараз цей висновок робить РНБО. 

Як державна система карає ці органи, що створюють екзистенційну небезпеку для підприємців? Просить тимчасово утриматися від таких протиправних дій через мораторій. 

Яких ще заходів можна вжити, якщо «безпідставні перевірки» та «втручання» є порушенням закону? Таких заходів вистачає. Винні особи мають бути притягнуті до юридичної відповідальності, а самі органи – до політичної. Повноваження органів-порушників мають бути нормативно змінені/обмежені, самі органи можуть бути реорганізовані або ліквідовані. «Термінове оперативне втручання» замість «гомеопатії». 

Наразі ж єдиним засобом впливу обрано мораторій. Раніше подібні мораторії вводилися лише у зв’язку з пандемією коронавірусу та воєнним станом. РНБО своїм рішенням прирівнює загрози діяльності деяких держорганів до загроз смертельних вірусів та війни.   

Мораторій лише частковий 

Це ще не всі не дуже добрі новини. Підприємці все одно схвально сприймуть хоча б такий тимчасовий захист від свавілля повноважних осіб. Але з аналізу запроваджених заходів випливає, що вони носять дуже обмежений характер та насправді мало кого захистять. 

РНБО вимагає від Кабінету Міністрів невідкладно обмежити перевірки державних податкової та митної служб України для двох категорій платників:

• авторизованих економічних операторів, яких станом на травень 2025 року налічувалося лише 90, за даними Державної митної служби;
• осіб, які мають незначний ступінь ризику та не беруть участі в обігу підакцизних товарів. 

Що мається на увазі під «незначним ступенем ризику», наразі невідомо. Ймовірно, йдеться про критерії ризиків, визначені Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Мінфіну №524 від 2 червня 2015 року, та про «клуб білого бізнесу».

Попри гучні заголовки, дія мораторію буде вкрай вибірковою і застосовуватиметься він лише до вузького кола осіб. Навіть «гомеопатія» буде в дефіциті. 

Який підхід ризикоорієнтований

РНБО також вимагає від Кабміну невідкладно забезпечити удосконалення методики застосування ризикоорієнтованого підходу податковими й митними органами та посилити контроль за ділянками з високим рівнем ризику.

Цей підхід має урівноважити часткову лібералізацію податкового та митного контролю. Проте невідомо, що мається на увазі під «ділянками з високим рівнем ризику порушень», тому залишається простір для маніпуляцій і зловживань.

Гарні новини 

Гарні новини полягають у тому, що РНБО та президент пропонують також і «оперативне втручання», тобто системні та комплексні зміни у відносинах «держава-бізнес». 

Дерегуляція, зменшення адміннавантаження та захист інвесторів 

Державна регуляторна служба повинна подати до Кабміну пропозиції з метою мінімізувати витрати та адміністративне навантаження бізнесу, усунути дублювання функцій держнагляду, оптимізувати його із застосуванням ризикоорієнтованого підходу. А ще – запропонувати заходи дерегуляції, удосконалення ліцензійної та дозвільної систем.

Окремим пунктом у рішенні РНБО вимагає від Кабміну вжити у місячний строк заходів для захисту прав та інтересів іноземних інвесторів, зокрема з часткою іноземного капіталу. 

Останнім часом ми спостерігаємо численні та сумнівні з погляду закону методи тиску на іноземних інвесторів, тому очікуємо деталі, про які саме заходи йдеться.

Правоохоронні органи мають охороняти права бізнесу 

РНБО рекомендує в місячний строк завершити перегляд матеріалів кримінальних проваджень, у яких «надається оцінка законності дій суб’єктів господарювання», та вжити заходів забезпечення у таких провадженнях.

Найімовірніше, маються на увазі випадки зловживання обшуками, арештами майна тощо.

Також РНБО рекомендує, щоб керівники органів досудового розслідування та прокуратури контролювали законність проведення слідчих дій і застосування заходів забезпечення щодо бізнесу.

Водночас через сумнівність формулювань незрозуміло, чи йдеться лише про кримінальні провадження проти фізичних осіб-підприємців, чи й проти керівництва юридичних осіб.

Нічого не сказано про зловживання відкриттям кримінального провадження, наприклад, коли ДПС не визнає зобов’язання неузгодженими після подання позову до суду, а натомість чекає ухвали про відкриття провадження.

Треба просто ухвалити гарні закони 

РНБО також рекомендує парламенту прискорити розгляд низки законопроєктів, серед яких:

• Законопроєкт №12439 про зміни до Кримінального процесуального кодексу України, покликані захистити права бізнесу.

Пропонується встановити строк арешту майна – два місяці, з можливістю продовження за ухвалою слідчого судді; розширити права сторони захисту; запровадити інститут окремої ухвали слідчого судді, суду для реагування на порушення в межах кримінального процесу.

• Законопроєкти №13414 і №13415 про податкові та митні пільги для інвестиційних проєктів у сфері переробної промисловості.
• Законопроєкт №5837 про нову редакцію закону про основні засади державного нагляду (контролю). 

Новий закон має оновити підходи до контрольних заходів: ввести поняття аудиту як добровільної перевірки компанії за її заявою, без застосування санкцій; запровадити консультативно-дорадчі ради держнагляду при органах контролю, які розглядатимуть скарги на їхні дії.

• Законопроєкт №5838 про зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та збільшення відповідальності посадових осіб держорганів за порушення під час перевірок. 

Пропонується встановити відповідальність для посадовців, якщо за результатами перевірки вони прийняли рішення, яке надалі суд визнав незаконним.

Ми підтримуємо всі заявлені зміни. Уважно стежимо за ними і трохи хвилюємося, щоб ці зміни не реалізовували ті самі суб’єкти, через та проти яких вжили мораторій (відмораторили?). А бізнес сам відповість на запитання, який спосіб «лікування» системи спрацює в його інтересах.