Forbes Ukraine стверджує, що половина населення України отримує хоча б одну пільгу. Економістки Ганна Вахітова та Ольга Ніколаєва незгодні – у 2,4 раза менше. Які їх аргументи?

«Трильйон гривень на соцзахист. Половина населення України отримує хоча б одну пільгу. Чи багато це насправді?» – з таким кричущим заголовком на Forbes Ukraine вийшла аналітична стаття. В підводці до неї зазначено: в Україні кожен другий мешканець отримує принаймні одну державну пільгу, загалом 16–16,5 млн осіб, з яких 10,3 млн – пенсіонери.    

Ця цифра викликає багато зауважень. 

Основна проблема з підходом авторів у тому, що вони змішують систему соціального захисту, пільги та соціальні виплати. Ми оминемо увагою пільги, оскільки дуже часто вони реалізуються у виплатах, або є так званими прихованими податковими витратами (субсидіями) виробникам.

Чому не слід змішувати систему соціального захисту та соціальні виплати? 

Система соцзахисту > соцвиплати

Система соцзахисту набагато ширша, ніж соціальні виплати. Вона включає наступні аспекти:

• дошкільна освіта, 
• система охорони здоровʼя, 
• мінімальний дохід, 
• пенсійна система, 
• система підтримки зайнятості, 
• доступ до медицини та програми допомоги вразливим групам населення.

Лише «доступ до медицини та програми допомоги вразливим групам населення» і є соціальними виплатами. 

Тобто, коли ми кажемо про отримувачів пільг та соціальної допомоги, значна частина тих, кого автори зарахували до цієї групи, такими не є. Хоча система соціального захисту має на меті допомогти й цим верствам населення, але це реалізовано в інший спосіб.

Хто ж на думку авторів статті входить до 16 млн українців, які «отримують принаймні одну державну пільгу»? Переважна більшість – пенсіонери. 

Пенсія – не пільга чи соцвиплата

Пенсійна система справді є елементом соціального захисту. Проте не можна вважати пенсію пільгою чи соціальною виплатою, навіть коли йдеться про солідарну систему та прямі дотації пенсійного фонду. 

Соціальні виплати – це державні виплати, що базуються на потребах (та критеріях соціального забезпечення), а пенсії – на власних внесках та зайнятості особи (дивись правила нарахування пенсій). І хоча і те, і інше, якщо їх отримує пенсіонер, призначене забезпечити дохід під час виходу на пенсію, суть різна. Якщо ви багатий, пенсію вам все одно мають платити, а от соціальні виплати – ні.

Один з аргументів авторів – «майже всі пенсіонери отримують хоча б один вид соціальної допомоги». 

Навіть якби це було так, це б означало, що не слід окремо включати пенсіонерів до числа тих, хто потребує соціального захисту, щоб уникнути подвійного обліку. Було б достатньо порахувати лише отримувачів соціальної допомоги, і це число вже включало б всіх пенсіонерів.

Але це не так. 

Попри те, що 62% пенсіонерів (а це 6,5 млн) отримували у 2024 році менш як 5000 грн, далеко не всі з них отримують соціальні виплати. 

75% домогосподарств, у яких проживали пенсіонери, не отримували жодної соціальної допомоги, 23% – отримували один її вид, а ще 2% – два чи більше. Це дані загальнодержавного вибіркового обстеження соціально-економічного стану домогосподарств (ОСЕСД), проведеного у грудні 2023-лютому 2024 року, 

Найчастіше це були субсидії, а також пільги та компенсаційні виплати особам з інвалідністю, ветеранам війни і праці, або допомога внутрішньо переміщеним особам.

Єдиною соціальною виплатою, пов’язаною з пенсією, є виплати тим, хто не заробив на неї. Це соціальна допомога. 

Соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, отримували 200 000 осіб. З них 143 000 – це особи з інвалідністю. А отже для грубого підрахунку достатньо врахувати лише останніх. 

Отримувачі соціальної допомоги

Скільки насправді українців отримують соціальний захист, підрахувати складно, в тому числі й тому, що система соціального захисту покликана захистити всіх громадян від ризиків бідності. Проте не всі соціальні витрати є соціальною допомогою. 

Значна частина виплат йде на фінансування суспільних благ, зокрема освіти та медицини. В такому випадку серед «отримувачів пільг і соціальних виплат» за логікою авторів слід було б рахувати й всіх дітей, які здобувають освіту або ходять у садок, адже дошкільна і шкільна освіта є важливим елементом соціального захисту.

Тому подивімось, скільки ж насправді є отримувачів соціальної допомоги. 

Перший метод. Мінсоц називає цифру 3,2 млн осіб. Якщо додати до цієї цифри 7 млн пенсіонерів, які не отримують соціальної допомоги, і відняти тих, хто має пенсії понад 10 000 грн, отримаємо приблизно 6,7 млн осіб, які отримують соціальний захист.

Можна також спробувати порахувати іншим методом.

Найбільшою поширеною соціальною виплатою в Україні була і залишається житлова субсидія та пов’язані з нею пільги. У 2024 році в неопалювальний період їх отримували понад 2,2 млн осіб, а в опалювальний період – 3,4 млн, згідно з даними ПФУ.

З 2022 року до значних соціальних виплат додалася допомога ВПО. У 2025 році кількість ВПО, які отримують соціальну допомогу склала 1,2 млн осіб, зазначала в інтервʼю заступниця міністерки соціальної політики Дарія Марчак. Деякі з ВПО також отримували інші соціальні виплати.

Програма допомоги малозабезпеченим у 2023 році охоплювала 350 000 сімей (це 1,1 млн осіб, включаючи дітей і працездатних дорослих), на середину 2025-го, за оцінкою Мінсоцполітики, – до 190 000 родин. Так можна грубо оцінити загальну кількість у 600 000 осіб.

Різні види допомоги сім’ям з дітьми отримали 1 млн осіб. З них майже 800 000 – виплати при народженні. Не всі ці отримувачі потребують соціального захисту. В той час як виплати одиноким батькам і матеріям отримують 83 000 людей.

Соціальну допомогу отримують і близько 454 000 осіб з інвалідністю.

Всі інші соціальні виплати отримують набагато менше людей, і значна кількість з них вже врахована в інших категоріях.

Тобто загалом ми б оцінили максимальну кількість отримувачів у кількості до 7 млн: 3,4 млн – житлова субсидія, 1,2 млн – ВПО, 1,1 млн – на дітей (хоча тут подвійний облік), 600 000 – малозабезпечені (теж подвійний облік) і 454 000 осіб з інвалідністю (теж подвійний облік).

Фокус на «великій» цифрі – неправильний 

Кількість тих, хто потребує соціального захисту, мусить бути значною під час війни, якщо ми турбуємось про знедолених. Адже об’єктивно зростає кількість тих, хто такої допомоги потребує.  

В Україні сьогодні приблизно 9 млн людей проживають за межею бідності, за оцінкою Світового Банку. У 2023 році близько 20 млн осіб споживали нижче за прожитковий мінімум у фактичних цінах, за оцінками Інституту демографії. Це майже вдвічі перевищує показник 2021 року.

Найбільша проблема з поточною системою соціального захисту полягає не у великій кількості одержувачів соціальних виплат. А в тому, що система не виконує свою функцію – захист громадян від ризиків бідності. Однак це тема для іншої статті.