ASBIS: офіційний партнер Apple чи тіньовий партнер паралельного імпорту?

У публічному полі ASBIS залишається «європейським дистриб’ютором» і «офіційним партнером Apple». У звітах — мільярдні обороти, кіпрські офіси, формулювання про «етичний бізнес» і «вихід із російського ринку».

Але за офіційними пресрелізами — інша система координат.

Упродовж 2022–2025 років у відкритих джерелах, державних реєстрах і фінансових звітах простежується ціла мережа взаємопов’язаних операцій, компаній і людей, які дають змогу побачити цю історію без емоційних ярликів, але з фактами, про це повідомляється в матеріалі kp.ua.

Це історія паралельного імпорту, який маскувався під «розвиток нових ринків». Бізнесу, що «вийшов із Росії», але залишив там свої кадри, склади й постачання. Української юрособи, яка офіційно працює з Apple, але одночасно фігурує в кримінальних провадженнях про підробку документів і валютні перекази на сотні мільйонів. І структури, яка в одному реченні говорить про «чесний ринок», а в іншому — оперує фіктивними контрагентами, рекламними агентствами без реклами та схемами «оплати за імпорт без імпорту».

Це — послідовність фактів. Кожен із них існує у відкритих матеріалах: судових ухвалах, фінансових звітах, митних базах, корпоративних профілях.

У сукупності вони формують портрет компанії, яка на словах залишила «сірі» ринки, а на ділі — побудувала нову логістику, що дозволяє товару обертатися довкола санкційних кордонів.

Далі — хронологія подій. Лише цифри, документи й факти, які самі говорять за себе.

“Вихід” з рф, який так і не трапився

Міжнародний холдинг ASBISc Enterprises Plc, головна юрособа якого зареєстрована в Лімасолі (Кіпр), офіційно позиціонує себе як дистриб’ютор комп’ютерної техніки, електроніки, компонентів і програмного забезпечення.
Компанія була заснована у 1990 році підприємцем білоруського походження — Сергієм Костевичем, який нині має громадянство Кіпру.

 

 

Згідно з фінансовими звітами, ASBIS починала як підприємство з проектування та виробництва, але перші великі гроші прийшли з дистрибуції — насамперед, продукції Seagate Technology у країни колишнього СРСР та Східної Європи.

У 1995 році компанію було інкорпоровано на Кіпрі, а вже у 1996 — відкрито перші франчайзингові представництва у Росії та Казахстані. Через рік ASBIS відкрила офіс в Україні, де досягла обороту $100 млн.

Від регіонального гравця до “глобального холдингу”

Сьогодні ASBIS працює з найбільшими брендами: Apple, Intel, Microsoft, AMD, Western Digital, Samsung, Dell, Acer, Lenovo.
Паралельно компанія розвиває власні марки — AENO, Canyon, LORGAR, Prestigio Solutions.

У холдингу є й роздрібний напрям — мережі iSpace (техніка Apple) та Prestigio Plaza (побутова техніка, гаджети, аксесуари).
Мережа iSpace налічує 34 магазини у семи країнах: Україні, Вірменії, Азербайджані, Грузії, Казахстані, Молдові та Узбекистані.
ASBIS є офіційним дистриб’ютором Apple у більшості країн Центральної Азії, на Кавказі, а з квітня 2024 року — і в Південній Африці.

Проте, за даними відкритих джерел, до серпня 2025 року ASBIS все ще був розміщений на сайті Apple як дистриб’ютор у Білорусі. Лише наприкінці липня це згадування зникло, а сторінку переадресували на іншу адресу. Нині в Білорусі офіційними реселерами техніки Apple вказані лише A1 та МТС.

Як Asbis “вийшов” з Росії за 14 доларів

У липні 2022 року Сергій Костевич публічно заявив про продаж російської філії холдингу — ТОВ “Маст” — місцевому менеджменту. Сума угоди склала $14. Мільярдна компанія продана за вартість пʼяти чашок кави.

Хто став новими власниками

1. Катерина Куницька — у 2018 році була єдиною власницею ТОВ “Маст”. Згодом частку забрали, але в липні 2022 повернули 49%. У різні роки отримувала доходи від “Масту” та “Асбіса”.
2. Сергій Макаров, колишній директор “ASBIS Cloud”, у 2019–2022 роках отримував доходи від одразу трьох структур — “Асбіс”, “Асбіс Клауд” і “Маст”. Також володів 49% “Масту” до листопада 2023, коли передав частку новому власнику.
3. Едуард Галямов, директор російського “Асбісу” з 2018 до 2023 року, мав 2% “Масту”. Його підпис стоїть на частині фінансових документів, що підтверджують спільну господарську діяльність між російськими структурами.
4. Михайло Лученков — нинішній власник 51% “Масту”. До 2022 року працював у тій самій компанії як VAD Business Development Manager. Представляв бренд Prestigio на внутрішньоросійських виставках (зокрема, у квітні 2022 року).

 

Саме Лученков, за даними OSINT-аналітиків, у вересні 2022 року створив телеграм-канал “Агенты Кремля”, де публікував пропагандистські пости на підтримку російського вторгнення та обговорював тему “русской весны” у чатах пропагандиста Сергія Карнаухова.

 

 

 

 

У підсумку — “нові власники” виявилися старими менеджерами, які просто змінили таблички на дверях.

Як рятували активи

 

 

У лютому 2024 року заступник CEO ASBIS Константінос Ціамаліс заявив:

“Після початку вторгнення ми припинили будь-які операції та розвиток бізнесу в Росії.”

Проте офіційні звіти та фінансові документи свідчать про інше.
На момент лютого 2022 року ASBIS мав у Росії активів на понад $100 млн.
Після початку війни компанія не закрила свої філії, а вивела значну частину запасів і коштів до кіпрської материнської компанії — до 8 березня 2022 року, поки указ Путіна не заборонив експорт.

Згодом було укладено угоду про продаж “Масту” на суму $13 млн, проте активи фактично конфіскував російський уряд.
За підрахунками, близько $12 млн було проведено як “валютний резерв” через внутрішні фінансові звіти.

Публічно ASBIS представив цю історію як “вимушену втрату через дії режиму”, але з огляду на ланцюг подій — виглядає, що компанія просто намагалася врятувати власні гроші, поки тривав експорт активів і перереєстрація дочірніх структур.

2333 відвантаження товару, які не мали статися

Публічно у ASBIS заявляють про «етичний бізнес», про «вихід із ринку Росії» та «замороження діяльності». Але документи розповідають іншу історію — історію, де логістика не зупинялася жодного дня.

Початок — ще до вибухів

У січні 2022 року, коли над Україною ще не літали ракети, на замовлення компанії Suncom Fze з Об’єднаних Арабських Еміратів до Росії вирушили 92 партії техніки з Китаю.

Формально — бізнесова операція.
Фактично — старт схеми, що тривала й після 24 лютого 2022 року.

Suncom Fze створили у листопаді 2021 року в еміраті Рас-ель-Хайма. За офіційними документами вона торгує електронікою по СНД і Росії.
Її власником є панамська компанія Umbast Commercial Corp — звична “прокладка” для міжнародних операцій.

І далі починається найцікавіше: серед пов’язаних осіб — Євген Ласіс, директор з розвитку ASBIS Baltics, дочірньої компанії того самого холдингу ASBIS.

Це означає лише одне: ланцюг ОАЕ–Панама–Росія був внутрішнім маршрутом групи, а не стороннім посередництвом.

Згідно з митними деклараціями, з 24 лютого 2022 року по 22 січня 2024 року ASBIS оформив щонайменше 2333 постачання до Росії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отримувачі — знайомі назви: ООО «Асбис», «Маст», а згодом «Астрониум» — ті самі структури, лише з іншими табличками.

Зі складів у Чехії й Китаї до Росії відправляли:
iPhone, AirPods, аксесуари й запчастини Apple, процесори, техніку власних брендів AENO та Canyon.
Усе це — вже після офіційних заяв про «вихід» компанії з ринку держави-агресора.

Дати говорять самі за себе:

• 21 вересня 2023 року — 105 поставок iPhone і AirPods.
• 21 листопада — ще 70 поставок, уже після “продажу” компанії.
• 30 грудня 2023 року — 66 партій аксесуарів для “Астрониума”.
• 22 січня 2024 року — 17 поставок акустики через російське ТОВ «Точные поставки», яке офіційно займається зовнішньоекономічною діяльністю.

 

 

Переіменування замість відмови

Коли тиск санкцій зріс, ASBIS просто змінив вивіску.
У грудні 2023 року ТОВ «Асбис» у Росії стало «Астрониумом», а «Маст» залишився працювати як “незалежна компанія”.
Вони продовжували отримувати товари з тих самих складів у Чехії.

 

 

 

 

Схема проста:
нові назви — ті самі люди — ті самі постачання.

І навіть після того, як компанія офіційно заявила про “вихід”, вона продовжувала експортувати обладнання в РФ через третіх осіб.
Система працювала чітко — як годинник, тільки швейцарський за точністю і китайський за складом.

Білорусь: дзеркало тієї ж схеми

Коли Росію стало важче прикривати, у гру вступила Білорусь.
У квітні 2022 року з’являється ТОВ «ДНК-Трейд».
Формально — нова компанія.
Фактично — ті ж обличчя, що й у білоруському представництві ASBIS.

Директор — Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс».
Офіс — Менковський тракт, 10, офіс 27 — та сама адреса, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд». Потім контроль перейшов до Максима Бобко — колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.

 

 

 

 

 

 

 

 

Сайти asbis.by та asbc.by “заморозили”, але домени продовжено до 2025–2026 років:

 

 

 

 

Компанії закривали магазини, але юрособи залишались активними.
У звітах — тиша, на ринку — робота.

Релокація на папері, Москва — у реальності

Офіційно нові офіси Asbis працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.
Але більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis.
У профілі — Кіпр.
У житті — Москва.
Його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

 

 

 

Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати.
Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.
У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі.
Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

 

 

 

Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані.
Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад — говорять красномовніше, ніж пресрелізи.
У липні 2025 року він шукав, де полагодити машину… у Москві.

 

 

Під парасолькою Кіпру — старі обличчя з Москви

На Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу, зараз числяться десятки нових «міжнародних фахівців».
Але якщо уважно подивитись — вони всі з одного міста.

Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric, у 2023 році стала співробітницею Asbis.
До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА.
У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis.
Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA.
Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

Технологічний фронт

Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка.
Але навіть тут — “знайомі” імена.

Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві,
з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах.
Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну.
І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

Паралельний імпорт ASBIS: «вихід» на папері, транзит у реальності

ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі». На графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. Це не статистичний шум. Це маршрут. Куди зникає товар після «виходу» з РФ — і чому сусіди раптом стають чемпіонами зростання?

 

 

Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

 

 

 

 

 

 

На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%. На кого натякають? На тих, хто грає тією ж партитурою, але без кіпрських вивісок. Логіка проста: щоб помітити «незаконну торгівлю», треба дуже добре знати її траєкторію.

Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

«Узбекистан. Киргизстан. Азія»: нова артерія

Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

 

 

У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

 

 

*квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

Образ паралельного імпорту тут не метафора. Це рахунок-фактура. Після 24 лютого «вихід» перетворився на зміну маршруту, а «скорочення присутності» — на перерозподіл потоків. Компанія не зупинила годинник — вона переставила стрілки.

Замість вироку — питання

Чи має право компанія, що декларує етичну позицію в Україні, одночасно перевантажувати мільярдні потоки через країни-транзитери до ринку держави-агресора? Чи може суспільство довіряти дистриб’ютору, для якого «міжнародне зростання» зводиться до географії обхідних коридорів? І головне — чи варто далі робити вигляд, що ми не бачимо цифр, дат і маршрутів, коли вони самі зводяться в одну, надто знайому схему?

ASBIS не скоротив присутність. Він змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

Україна. Канал паралельного імпорту ASBIS у РФ

Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

Маркер на коробці

Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта:
NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.
Питання інше: чому вона опинилася у Москві, коли російський ринок офіційно відрізаний?

 

 

Як працює «чистий» маршрут, коли він раптом змінює напрямок

 

 

Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.
Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні.
Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті.
Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

Суди ASBIS в Україні: обшуки, курси валют і «реклама» без реклами

ASBIS у публічній комунікації — «європейський дистриб’ютор». У судових реєстрах — інша оптика. З 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“» перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.
Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

Готівковий контур і «зручні» покупці

Із 2019 року «Асбіс-Україна», за даними слідчих, реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

«Реклама», якої не бачили: ланцюг Allmotion

Окрема лінія — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

• формування штучного податкового кредиту через безтоварні операції;
• подальше перенесення цього «кредиту» на ТОВ «Ол Моушн Груп» та ТОВ «Ол Моушн Україна» як «оплата рекламних послуг».

 

 

За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

 

 

Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди.

Обшуки, сейфи, арешти — і повернення

Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

Між рядками

У матеріалах — платежі на кіпрську материнську структуру, розрив між грошовими та товарними потоками, готівкові продажі поза обліком, буферні контрагенти з рекламними послугами, яких ринок не помітив, циклічні арешти/скасування арештів та повернення майна.
У комунікації компанії — партнерство з глобальним брендом і операційна «чистота».

Сімʼя Костевичів: між бізнесом та владою

За фасадом холдингу ASBIS, який позиціонує себе як «європейський дистриб’ютор», стоїть родина, чиї зв’язки виходять далеко за межі бізнесу.
Її історія — це не лише корпоративні звіти та офіси на Кіпрі. Це павутина з політичних, фінансових і навіть дипломатичних ниток, що тягнуться від Мінська до Москви, від Кіпру до Києва.

 

 

Засновник і патріарх клану

Сергій Костевич, народжений у Білорусі 1964 року, засновник і голова ASBISc Enterprises Plc, контролює понад третину акцій компанії.
Після навчання у Мінському радіотехнічному інституті (нині — Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки) він емігрував до Кіпру, де у 1995 році офіційно зареєстрував компанію.

Його вплив не обмежується корпоративними структурами: у різних юрисдикціях на Костевича оформлено низку компаній, а члени його родини займають ключові посади в дочірніх структурах ASBIS.

Брат-зв’язковий у Білорусі

 

 

Молодший брат, Андрій Костевич, до 2024 року був офіційним представником ASBIS у Білорусі.
Його дружина, Ірина Костевич, — чинна депутатка білоруського парламенту, до того — міністерка праці та соціального захисту режиму Лукашенка.

Сини в бізнесі батька

Старший син, Сергій Костевич-молодший (1992), працює в холдингу ASBIS на посаді CTO і Business Development Manager.
Його контакти, за відкритими даними, охоплюють десятки поштових скриньок, зокрема Yandex та російські домени, що може свідчити про багаторівневу участь у бізнес-операціях у різних країнах.

Його дружина — Маргарита Костевич (Ромашева) — працює Senior Risk Analyst у французькій енергетичній компанії TotalEnergies, яка навіть після початку повномасштабного вторгнення зберігала активи в Росії на понад $2 млрд.

Молодший син, Євген Костевич (2001), випускник Лондонської школи економіки, у 23 роки став Business Development Manager в Asbis.
Його кар’єра — типовий приклад сімейного спадкоємства в межах корпоративної вертикалі.

Дружина засновника — між Кіпром і Москвою

Олена Костевич, дружина Сергія-старшого, фігурує в прикордонних даних як особа, що щонайменше 10–11 разів перетинала російський кордон після початку війни.
У більшості випадків — разом із чоловіком.
Формальних пояснень цим поїздкам не було, але в хронології вони збігаються з періодами активізації діяльності російського підрозділу Asbis до його «продажу» у 2022 році.

Родина між трьома системами

Таким чином, у структурі ASBIS простежується чіткий сімейний вплив:

• Батько — засновник та мажоритарний власник;
• Брат — регіональний представник у Білорусі;
• Дружина брата — політична діячка у Білорусі;
• Сини — топменеджери компанії та міжнародних корпорацій, пов’язаних із російським ринком;
• Дружина засновника — особа, що регулярно перетинає російський кордон під час війни.

Усе це створює замкнену систему впливів, де бізнес, політика й геополітика існують не паралельно, а в одній площині.
Компанія, яка публічно позиціонує себе як «дистриб’ютор технологій», виявляється центром сімейної імперії.

Висновок

Ми живемо в час, коли офіційні пресрелізи говорять одне, а цифри, транзакції й людські долі — зовсім інше.
ASBIS — не перша й не остання компанія, яка навчилася жити між світами: між Кіпром і Києвом, між ринком і війною, між “офіційним партнером” і “тіньовим постачальником”.
Вона вміло вибудувала свій образ — чесний, міжнародний, технологічний. Але під кожним графіком росту ховається те, що не потрапляє у звіти: гроші, що пішли без товару, контракти без змісту, родинні зв’язки, що пояснюють більше, ніж будь-який аудит.

Сьогодні ASBIS продовжує працювати в Україні, відкривати магазини, проводити заходи, рекламувати продукцію Apple.
Але за кожним iStore стоїть питання, на яке ніхто не відповів:
де закінчується бізнес — і починається співучасть?

Бо коли техніка з українським маркуванням опиняється в Москві,
коли мільйони йдуть за кордон без імпорту, коли члени родина засновника політичні діячі ворожих країн — це вже не бізнес. Це інфраструктура впливу, вибудувана на довірі суспільства.

І головне — ніхто не каже, що Apple не знала.
У XXI столітті не потрібно вмикати камери, щоб бачити.
Достатньо просто не закривати очі.