за і проти дискусійної норми, що була умовою євроінтеграції — Forbes.ua

У парламенті запропонували скасувати довічний статус PEP — одну з умов, яку Україна взяла на себе для відкриття переговорів про вступ до Європейського Союзу. Відповідну норму внесли до законопроєкту про скасування пільг на оподаткування міжнародних посилок, але зрештою, від цього відмовилися. Європейська комісія попередила українську владу про ризики такого кроку для євроінтеграції. Водночас це спричинило нову хвилю дискусій щодо доцільності довічного статусу PEP. Forbes Ukraine зібрав думки колишніх і чинних посадовців.

Вранці 6 квітня в у законопроєкті про відмову від пільг на безмитне ввезення посилок вартістю до €150 зʼявилося неочікуване нововведення – норма про скасування довічного статусу PEP для діючих і колишніх державних посадовців. Натомість запропоновано встановити цей статус строком на три роки після дати припинення їх повноважень.

Автор документа – перший заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець. Рішення протрималося недовго: вже вранці 7 квітня депутат Ярослав Железняк повідомив, що від цієї норми відмовилися.

Пожиттєвий статус PEP парламент запровадив у жовтні 2023 року. Це обовʼязкова умова для початку переговорів про вступ до ЄС, а також вимога міжнародних стандартів міжнародної організації протидії відмивання коштів FATF.

Цей статус передбачає посилену фінансову перевірку та моніторинг операцій таких людей і їхніх родин. Фактично це розповсюджується на всіх працівників держсектору – від президента та народних депутатів до послів та керівників державних підприємств. Аналогічний статус отримують їхні родичі та бізнес-партнери.

Спроба обмежити статус довічного PEP викликала хвилю обговорень серед колишніх та чинних посадовців. Деякі критикують правила за їхню надмірну жорсткість і тривалість. Наприклад, ексдиректор ДП «Прозорро» Василь Задворний скаржиться, що не має труднощі з відкриттям банківських рахунків (але не уточнює про що йдеться). А голова Фонду держмайна й колишній депутат Верховної Ради Дмитро Наталуха розповідає, що через перспективу стати пожиттєвим «ПЕПом» отримав дві відмови від кандидатів на посаду заступника з цифрової трансформації.

Є й інша думка: депутатка фінкомітету Ради Ольга Василевська-Смаглюк вважає законодавство правильним і вказує на підходи банків, які, на її думку, помʼякшилися за понад два роки після запровадження цього рішення.

Які аргументи «за» і «проти»?

Пряма мова скорочена та відредагована для зрозумілості.

Колишній голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв

Я PEP дуже давно. Десь так з 2010 року після мого першого звільнення з Нафтогазу з посади радника голови правління так до мене ставляться всі закордонні банки. 

Тому я добре знаю як виглядає ризико-орієнтований підхід в інших країнах. Він побудований на здоровому глузді. На превеликий жаль, мушу констатувати, що українські банки здоровим глуздом у своїх стосунках з РЕРами не керуються. 

Приклад. Я не можу скористатись коштами, які я заробив до 2025 року, бо український банк враховує в максимальному ліміті моїх витрат у 2026 році виключно доходи, отримані у 2025-му. 

Тобто, все що я заробив до 2025-го, задекларував та сплатив податки, вони враховувати не хочуть. Для них цього не існує. Чому? Я так і не отримав пояснення. І ніхто нікого за подібні відмови не штрафує.

Бо створювати проблеми РЕРам в Україні є не тільки традицією, але й сталою бізнес-моделлю для провайдерів альтернативних механізмів проходження фінмону.

Джерело: Facebook

Ексголова Державної митної служби та діючий депутат Київради Максим Нефьодов

На жаль, в цій історії зійшлись всі інтереси, окрім «як зробити краще». Для ЄС це формальне «вони щось зробили антикорупційне, а як воно працює – нікого не хвилює. Брати на себе відповідальність за скасування – так бюрократія не мислить

Для топ-керманичів в Україні це легка норма, бо жоден топ-корупціонер від цього не постраждав, Міндічі-Галущенки гроші виводили і майно купували взагалі без проблем (бо могли заплатити за схеми).

Для більшості антикорупціонерів в Україні це «ну хоч щось, чим більше обмежень, тим краще». Ну і антикорупціонери мудро не поширили ці вимоги на себе, як з деклараціями НАЗК і купою інших норм «для інших, не для себе»

Тому ми будемо проводили 100500 круглих столів і освітніх проєктів «що не так з публічним урядуванням?», «як підвищити спроможність місцевого самоврядування?», «чому так погано готуються проєкти відновлення?», «кого б навчити принципам закупівель міжнародних організацій, бо немає кому тендери проводити?». Але сказати «Ви дістали ігнорувати реальні проблеми» – нікому.

Джерело: Facebook

Депутатка фінансового комітету Ради Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга Народу»)

В законі, вже є норма, що публічна особа протягом 12 місяців після завершення державної служби несе підвищений ризик. Далі – якщо в ризик «відмивання коштів» у неї низький, то до неї застосовується фінмоніторинг як і до будь-якої іншої особи, яка не була PEPoм. Але якщо людина прийшла в банк і хоче покласти $400 000, походження  яких вона не може пояснити, то звісно будуть питання та перевірки.

Вже намагалися провести цю норму (обмеження статусу на три роки –  Forbes Ukraine) наприкінці 2020-го. Після цього була реакція FATF, Єврокомісії та світових лідерів з вимогою повернути норму.

Саме під цю зміну державі надали технічну допомогу на понад  $500 млн. Зрештою цей процес довелося «відмотувати» назад. Наслідки повторної спроби будуть такі самі. Аналогічна норма діє і в решті європейських країн. Наприклад, в Латвії був тимчасовий статус PEP, але зрештою вони зробили його довічним. 

Питання не стільки в статусі, скільки в регуляції. Банки побоюються значних штрафів: від часу імплементації закону Національний банк уже наклав санкцій на суму 1,5 млрд грн. У середньому один штраф для банку становить близько 200 млн грн. Здебільшого тому банки уникають взаємодії з PEPами.  Це було особливо помітно на початку вступу в дію законопроєкту.

З часом ситуація покращилась: банки навчилися проводити перевірки, запитувати потрібні документи та діяти відповідно до правил. Тепер, якщо доходи прозорі, проблем зазвичай не виникає — відкриття рахунків чи отримання кредитів проходить без перешкод.

Водночас складнощі з’являються, коли походження коштів не можна чітко пояснити. Деякі посадовці сприймають перевірки як тиск, хоча насправді це стандартні вимоги фінансового моніторингу, необхідні для прозорості та запобігання зловживанням.

У підготовці матеріалу брала участь репортерка Владислава Шпота.