перспективи розвитку ринку України до 2030 року — Forbes.ua

Що відбувається у страхуванні, як змінюється ринок та якими є драйвери його майбутнього розвитку? 

Про виклики, перспективи та розвиток страхування в Україні керівники Національного банку України, Мінекономіки, Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та власне очільники страхових компаній і перестрахових брокерів говорили на конференції UNIC 2026, організатором якої виступила Федерація страхових об’єднань України. 

UNIC 2026 об’єднала усіх у єдиному прагненні розвивати вітчизняне страхування та посилювати вже створену платформу для системного діалогу страхового ринку з державою і регулятором. 

Як змінився страховий ринок за останні роки

Голова НБУ Андрій Пишний впевнений: страховому ринку вдалося позбавитися баласту системних проблем та вийти на принципово новий рівень.

«Сьогодні можемо чітко сказати, що страховий ринок України очищений, майже прозорий, прибутковий, інвестиційно привабливий і дуже перспективний. Це та база, на основі якої можна говорити про якісне масштабування сектору та інвестиційне зростання», – зазначив Андрій Пишний під час виступу на конференції UNIC 2026. 

Одна з найважливіших тем, що широко обговорюється на страховому ринку, – це процес євроінтеграції. Як повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, з дати вступу в ЄС має діяти єдиний страховий ринок.

«Ми маємо спільну мету – побудувати сильний конкурентоздатний ринок та суттєво наростити його. І ми разом активно рухаємося до цієї мети. Ми і надалі будемо імплементувати європейські директиви, які спрямовані на те, щоб зміцнити місцевих гравців, адаптувати їх до роботи на єдиному ринку Європейського Союзу. Це передбачатиме суттєве поглиблення та осучаснення українського ринку», – зазначив Сергій Ніколайчук. 

Заступник голови НБУ Дмитро Олійник розповів, що страховий ринок постійно зростає, а рівень задоволеності клієнтів страховими продуктами і послугами суттєво покращується. 

«Компанії стійкі, капіталізовані, ліквідні. Ми бачимо, що ринок постійно зростає в грошовому вимірі. Так, потрібно ухвалити багато законів на шляху до ЄС, щоб наші компанії були готові до збільшення капіталу, до можливих обʼєднань на ринку і прийшли на європейський ринок максимально конкурентними», – зазначив Дмитро Олійник. 

«Країні потрібен суб’єктний, прозорий і платоспроможний ринок страхування, учасники якого прагнуть завдяки зростанню збільшити свій внесок в економіку України», – підкреслив Віктор Берлін, голова координаційної ради Федерації страхових об’єднань України.  

Фокус – на розвиток: які головні драйвери страхового ринку 

Повністю прозорий і платоспроможний ринок, учасники якого відповідають нормативним вимогам регулятора. Так охарактеризувала страховий сектор під час свого виступу на конференції UNIC 2026 віцепрезидентка Ліги страхових організацій України Наталія Гудима. 

«Сума страхових премій у 2025-му вже перевищила довоєнний рівень – загалом за минулий рік компанії зібрали понад 72 млрд грн страхових премій, а виплатили 26,7 млрд грн. Страхові компанії минулого року перерахували до бюджету понад 3 млрд грн податків», – зазначила Наталія Гудима під час презентації «Пропозиції щодо напрямів розвитку страхового ринку України до 2030 року». 

Говорячи про виклики для страхового ринку, учасники UNIC 2026 назвали: низький рівень проникнення страхування – 0,84%, а також обмежений доступ до фінансових інструментів для інвестиційної діяльності страхових компаній та обмежений доступ до перестрахових ринків. 

Віцепрезидентка ЛСОУ повідомила, що перспективи розвитку страхового ринку пов’язані з ключовими напрямами страхування, серед яких – медичне страхування, туристичне страхування, автострахування, страхування майна, страхування життя та від нещасного випадку. 

Страховий ринок планує ініціювати передачу державного соціального страхування, зокрема страхування від нещасних випадків на виробництві від держави, страховому ринку. Станом на 1 жовтня 2025 року заборгованість Пенсійного фонду України по відшкодуванню пільгових пенсій – 32,3 млрд грн, це 60% заборгованості підприємств перед Пенсійним фондом. Чому так сталося? Багато промислових підприємств банкрутують, і здійснити виплати до Пенсійного фонду України вони не можуть. Та й загалом для підприємств – зберігати кошти людини, яка колись працювала, – невластива функція. Це повинен робити страховик: від укладення договору страхування, накопичення і завершуючи виплатами. І головне, це довгострокові гроші, які постійно працюватимуть в економіці країни і сприятимуть відбудові держави.

«Ринок корпоративного медичного страхування може зрости до 2030 року майже до 29 млрд грн, але для цього потрібне створення податкових стимулів, необхідно внести зміни до ПКУ щодо збільшення пільги з ПДФО за страхові внески з ДМС для робітників за рахунок роботодавця з 30% до 50% від заробітної плати», – поінформувала Наталія Гудима.  

Автострахування залишатиметься сильним драйвером, і очікуваний приріст премій – 55–57 млрд грн, а очікувані інвестиції – 27–28 млрд грн. Обсяг премій по програмі довгострокового страхування життя до 2030 року може зрости на 13 млрд грн, до 19 млрд грн, проте для розвитку цього напряму потрібне відновлення податкових пільг для довгострокового страхування життя за рахунок роботодавця. Серед драйверів розвитку страхового ринку – майнове страхування, яке може додати 10,5 млрд грн премій, на що вплине, зокрема, участь страхових компаній у державних програмах страхування воєнних ризиків, а також розширення програм агрострахування, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів.  

«Ми можемо масштабуватися, страхові премії виростуть утричі, інвестиції в економіку України зростуть до 150 млрд грн. Звісно, ми як сумлінні платники податків зможемо ще додатково до 3 млрд грн заплатити 5 млрд грн податків. Перспектива – зростання проникнення страхування у ВВП країни до 1,25–1,26%», – зазначила Наталія Гудима. 

Потужний стимул: як страхування допомагає зростати ВВП України 

Страхування в Україні – це не лише довгострокова підтримка населення та бізнесу, це також масштабні проєкти з розвитку цілих секторів економіки, а ще – інвестиції як у компанії на ринку, так і в банківську сферу завдяки високому обсягу депозитів компаній на рахунках. Важливу роль страхування розуміють і в уряді, де націлені на плідну співпрацю зі страховим ринком у реалізації державних програм.  

Як зауважив під час виступу на конференції заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Єгор Перелигін, держава розуміє, що треба створювати інструменти, аби стимулювати активний розвиток ринку страхування, адже без страхування неможливо буде побудувати інвестиційну привабливу економіку. «Держава розглядає весь повний спектр інструментів ринку страхування як ключові елементи, щоб можливо було реалізувати адекватну програму відновлення. Це буде енергетика, це буде інфраструктура, великі напрями по будівництву, переробка, металургійні проєкти. Без страхування очікувати на прихід довгострокових інвесторів неможливо», – зауважив у межах виступу на UNIC 2026 Єгор Перелигін. 

Серед пріоритетних для держави програм, які передбачають участь страховиків, – агрострахування. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький повідомив, що в держбюджеті на 2026 рік вперше передбачено 60 млн грн на підтримку страхування сільськогосподарської продукції, а в переліку уповноважених страховиків вже шість компаній. 

«Наша амбітна ціль – щоб понад 70% площ були в Україні застраховані. Тобто йдеться про площі близько 20 млн га, а загалом потенційний грошовий обсяг цього ринку перевищує 40 млрд грн», – розповів Тарас Висоцький. Він впевнений: з часом держава покриє компенсаціями договори на суму 120 млн грн і навіть більше. «Державна програма агрострахування точно не завершиться в 2026-му, а буде тривати і в наступні роки», – зазначив Висоцький. 

Перспективи активного розвитку страхового ринку розуміють і міжнародні фінансові організації, серед яких – ЄБРР та Міжнародна фінансова корпорація (IFC). Нещодавно IFC стала акціонером одразу двох українських компаній – СК «Княжа» та СК «УСГ».

«Мета – дати поштовх цьому сектору через демонстраційний ефект. Якщо IFC заходить, то це означає, що в цей сектор може приходити приватний капітал. Є ще одна причина: ми всі розуміємо, наскільки важливий буде страховий сектор у відновленні української економіки. Потрібні будуть зусилля по залученню приватного капіталу в різні сектори української економіки, і також у страхування», – зазначила керівниця діяльності IFC в Україні Олена Волошина.  

На думку голови правління СК «Княжа VIG» Дмитра Грицути, входження IFC в капітал страхових компаній – це фактично віра в успішне майбутнє страхового ринку. «Ця інвестиція – свідчення довіри до того, що наше спільне майбутнє як країни, як ринку, як галузі має хороші перспективи», – зазначив Дмитро Грицута.  

Поява інституційного інвестора у капіталі української страхової компанії під час війни – це і довіра до страхового ринку, і також підтвердження планів самих компаній активно розвивати страхові продукти й послуги в Україні. «Для акціонера компанії – австрійської VIENNA INSURANCE GROUP – Україна завжди була і залишається одним із ключових ринків. Залучення в капітал СК «УСГ» такого рівня інституційного інвестора, як IFC, говорить про амбіції групи збільшувати свою присутність в Україні, нарощувати потенціал, страхові премії і брати активну участь у відбудові країни», – зауважив Олександр Вертай, член правління СК «УСГ». 

Прозорий і стійкий страховий сектор – це запорука активного й ефективного розвитку економіки України, а також суттєва підтримка населення і роботодавців країни, що переживають кадровий голод. Страховий ринок вже успішно пройшов більшість етапів реформування, і попереду – імплементація європейських директив та зростання капіталізації, збільшення рівня проникнення послуг.  

Завдяки об’єднаним та консолідованим зусиллям усіх учасників ринку, розумінню і підтримці держави та регулятора страховий сектор вже в найближчі чотири роки зможе показати якісне й ефективне зростання та залучити мільярди потрібних економіці інвестицій.  

Дискусійна панель: «Виклики та драйвери розвитку українського страхового ринку»

Дискусійна панель: «Імплементація євродиректив»

Дискусійна панель: «Система убезпечення від воєнних ризиків»