Новий варіант миру: західні експерти попередили про наслідки

Новий варіант мирного врегулювання злили у пресу. Основна відмінність: зону бойових дій пропонують не заморожувати, як думали раніше, а навпаки саме до неї стиснути війну. Тобто перенести її у вузький “коридор” у п’ятдесят-сімдесят кілометрів вздовж лінії фронту.

Наскільки це серйозно і що це означає – з’ясовував наш спецкор у Сполучених Штатах Дмитро Анопченко. Думки та попередження західних експертів далі у сюжеті.

Київ-Вашингтон-москва. Якщо раніше знаком відновлення мирних перемовин була б чергова зустріч переговорної групи, черговий Стамбул чи чергова Женева, то цього разу все інакше. Діалог поновився, але, як пише західна преса, він невидимий. Майже щоденні точкові контакти між трьома столицями. З росіянами не напряму, поки що тільки через американців.

Але щоб про щось домовлятися, потрібен предмет переговорів, не просто ж говорити про мир. Завжди потрібен перший крок. І от дані, які отримали репортери журналу The Economist, свідчать про появу такого двокрокового плану. Цю публікацію і передруковують, і обговорюють у Європі. І головне, в чому намагаються розібратися експерти, а чий це план? Хто за ним стоїть і хто просуває?

Конрад Музика, військовий аналітик, керівник аналітичного центру Rochan Consulting:

Не здивуюсь, якщо за цим планом стоять росіяни, бо для них він означав би можливість відновити свій військовий потенціал, відбудувати нафтопереробку. Але водночас я б не здивувався, якби це просували й самі європейці. Бо вони розуміють: треба погодити перший крок. До великої угоди потрібна спочатку маленька, а вже вона відкриє двері до обговорення значно ширшого договору. Тому для європейців цей перший крок – обмеження військових операцій з обох боків – міг би бути важливим зрушенням.

Але тут є ще одне принципове питання. Візьмемо, наприклад, Слов’янськ і Краматорськ. Саме ці два міста – головна мета російського наступу на найближчі місяці. Але якщо новий план запрацює, вони опиняються в зоні, куди пропонують із решти території сконцентрувати всі бойові дії. Тобто план їх не захистить і не підставить під удар, втім зробить пріоритетною ціллю росіян, бо зона боїв буде обмежена.

Конрад Музика, військовий аналітик, керівник аналітичного центру Rochan Consulting:

Зараз російські війська за 20-25 кілометрів від Слов’янська і Краматорська. Так, ці міста саме у тій зоні, про яку йдеться у новому плані. Тоді питання: то що росіянам можна буде бомбити їх, чи їх з урізаної зони бойових дій все ж виведуть і захистять? Але не думаю, що москва на такий варіант взагалі погодиться, бо взяти Слов’янськ і Краматорськ – це для росіян зараз головне завдання.

І це можливість створити пастку для рф, яку бачать топексперти. Адже кремль повернувся до переговорів не з доброї волі, а тому що бачить, що війну проти України в цілому військовим шляхом на цьому етапі вже не виграє, хіба що за Донбас ще може спробувати зачепитися…

Едвард Лукас, політичний аналітик, експерт з європейської безпеки:

Вони й самі зрозуміли, що вже не виграють цю війну на полі бою. Тож москва вже не може просто сказати, як раніше: “Ми не будемо домовлятися, бо якщо не хочете наших умов, значить будемо діяти на фронті”.

І саме в цьому розриві між реальністю та ілюзіями москви й відкривається вікно можливостей для врегулювання. Якщо кремль усе ще вірить, що зможе, нехай не швидко, з масовими втратами й сантиметровою тактикою відкусити Донбас клаптик за клаптиком, то піде на локалізацію війни. І водночас якщо Україна та союзники будуть впевнені, що Донбас не здадуть (і гарантовано матимуть для цього і ресурси, і зброю), то урізання зони бойових дій було б Києву в плюс.

Роберт Фокс, військовий оглядач, експерт Центру оборонних досліджень:

Бо насправді росіяни вже не здатні взяти велику територію, хоча самі й вірять в це. Герасимов нещодавно об’їздив фронт для путіна і хвалився, що вони наступають по всіх напрямках і захопили безліч селищ. А Інститут вивчення війни передивився супутникові знімки й дані наземного спостереження і зʼясував: за два-три тижні росіяни просунулися лише на півтора кілометра.

Що ще здатне мотивувати москву піти на локалізацію війни – українські далекобійні удари, які стають для неї дедалі болючішими. Вже не проблемою, а загрозою. Західні аналітики відверто кажуть: Київ намацав слабке місце; знає, куди бити; і в перспективі удари будуть ще масовіші й точніші, бо Київ за допомоги партнерів збільшить виробництво.

Едвард Лукас, політичний аналітик, експерт з європейської безпеки:

У росії вже просто не вистачає засобів протиповітряної оборони, щоб зупинити всі українські дрони й ракети, які тепер сиплються на її територію. Економічні наслідки катастрофічні. росії стає складніше транспортувати й експортувати нафту.

І ось в чому дилема для Києва – момент вибору. Чи готова Україна заради того, щоб локалізувати війну, якщо до цього таки дійде, свідомо відмовитися від єдиного інструменту, завдяки якому вона зараз нарешті переграє москву?

Конрад Музика, військовий аналітик, керівник аналітичного центру Rochan Consulting:

З української точки зору головна проблема тут, звісно, у тому, що він обмежить найбільший важіль, який Київ зараз має проти москви: далекобійні удари по російській критичній інфраструктурі, по авіабазах, складах боєприпасів і оборонних заводах. Тобто росія зможе і далі безперешкодно розробляти ракети, якими б’є по українських містах.