Секрети перемовин: як слабкості лідерів стають інструментом тиску

Відносини Вашингтона та Рима лишаються міцними, а Мелоні – сильний лідер. Таку заяву зробив посол США в Італії Тілман Фертітта, намагаючись залагодити конфлікт між американським президентом та італійською прем’єркою.

Як необережне слово лідера обернулося тріщиною у дипломатії, а також про те, як, здавалося б, незначна дрібниця може перерости у світовий скандал – Ніна Коломієць зібрала найяскравіші приклади.

“Вона благала мене сфотографуватися з нею” – ці слова президента США після зустрічі з прем’єркою Італії на саміті G7 спрацювали наче вибухівка.

Джорджа Мелоні, голова Ради міністрів Італії:

Заяви Дональда Трампа повністю сфальшовані. Я вражена. Не знаю, чому президент США поводиться так зі своїми союзниками. Хай пам’ятає одне: Італія та я ніколи не благаємо.

Лідер США не вгамувався. Заявив, мовляв, дружбою з ним італійська лідерка хоче підвищити собі рейтинг. Мелоні натомість порадила Трампу пильнувати за своїм. Очільник італійського МЗС через сварку лідерів скасував візит до США. На захист італійської колеги стали прем’єр Іспанії Санчес і президент Франції Макрон. Трамп, можливо, навіть мимоволі, своїми нападками на опонентів лише додає їм політичних балів.

Юрій Богданов, комунікаційний стратег, публіцист:

Мелоні, вона ж якраз, думаю, дуже радіє цій перепалці, тому що вона буквально демонструє, що вона готова заради інтересів італійців послати аж самого американського президента.

Феномен Трампа – саме так у кулуарах описують поведінку американського президента, яка повністю суперечить класичній дипломатії та політичному етикету.

Юрій Богданов, комунікаційний стратег, публіцист:

Він взагалі сприймає політику як щось дуже особисте. Тобто люблять Трампа правильні політики, не люблять Трампа неправильні політики.

Іншим лідерам, хочуть вони того чи ні, доводиться шукати підхід до норовистого очільника США. Хтось намагається підкорити його талантом переговірника.

Володимир Фесенко, політолог:

Невипадково обрали генсеком НАТО Марка Рютте, колишнього прем’єр-міністра Нідерландів, тому що він вміє нейтралізувати Трампа, вміє з ним домовлятися.

– Іноді татусеві доводиться використати міцне слівце. – Він мене любить. Якщо ні, я повернуся і вріжу йому як слід, гаразд? Він сказав це дуже ніжно: “Татусю, мій татусю…”.

Дехто роками ковтає навіть особисті образи.

Я зателефонував до Франції, до Макрона, його дружина ставиться до нього вкрай погано. Я дивився на Макрона в тих гарних сонцезахисних окулярах. Що, в біса, з ним сталося?

А хтось намагається відшукати слабкості президента США.

Володимир Фесенко, політолог:

Колишній прем’єр-міністр Японії спеціально вчився грати в гольф. Це ще було під час першого президентства Трампа, щоб була можливість спілкуватися з Трампом в неформальних обставинах. Так, на початку вміння Стубба грати в гольф допомогло йому в стосунках з Трампом. Катар подарував Трампу дорогий літак. Це зараз спецборт номер один для Трампа. І Трамп цим хизується. Трампу це дуже сподобалось.

Звички, захоплення та приховані страхи світових лідерів – цю інформацію ретельно збирають спецслужби країн. Щоб за потреби перетворити такі досьє на інструмент впливу під час переговорів – наголошує політолог Володимир Фесенко.

Володимир Фесенко, політолог:

Мені це розповідав Олег Рибачук, керівник секретаріату президента Ющенка. росіянин дмитрий медведєв, який тоді очолював адміністрацію президента путіна, показував йому профайл на Ющенка, з усіма слабкостями Ющенка. Це було спеціально зроблено, щоб продемонструвати. Ми знаємо слабкості вашого президента, ми будемо на них тиснути.

Яскравий приклад. Під час зустрічі з Ангелою Меркель 2007 року в Сочі путін ніби ненароком випустив у кімнату свого лабрадора Коні, змусивши тодішню канцлерку зніяковіти, бо вона змалку панічно боїться собак. 

Ще один інцидент стався 2012 року під час візиту до кремля японської делегації. Тоді пес обгавкав гостей, аж доки путін демонстративно не почав заспокоювати його ласощами, ніби підкреслюючи, у чиїх руках насправді сила. Іноді навіть найменша дрібниця під час зустрічей на високому рівні є значно красномовнішою за офіційні виступи.

Наталія Авраменко, експертка з етикету:

Коли був президентом Америки Обама і було святкування відкриття другого фронту під час Другої світової війни, Голланд, тодішній президент Франції, влаштував велике дійство. Президент Америки Обама сидів і жував жуйку. Коли питали у прессекретаря Обами, як це так? Ви ж розумієте, що це зневага. А він сказав: “Ви знаєте: президент Америки кидає палити”. Обама не палив ніколи в житті. Але що зробив Обама? Жуйкою дав зрозуміти: “Та ви тут, Європа, що б ви без нас робили тоді?”

Наче дрібний недогляд спровокував так званий “диванний” скандал у квітні 2021 року. До Анкари на зустріч з Ердоганом тоді прилетіли президент Євроради Шарль Мішель та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. От тільки в залі перемовин для європейської лідерки не знайшлося стільця. Єврокомісія назвала інцидент проявом сексизму й неповаги до статусу очільниці. 

Красномовним жестом Трампу показали його місце під час візиту до Пекіна. Посадили у занадто глибоке крісло, щоб він візуально здавався нижчим за господаря зустрічі.

Отже, мова натяків та особисті стосунки лідерів часто мають не менше значення, ніж робота цілих інституцій і протокольних служб.