Європа шукає перемовника з росією

У пошуках посередника. Європа визначається з кандидатурою головного перемовника щодо завершення війни в Україні. Чому саме зараз? Чиї кандидатури розглядають? І чому в тих, кого пропонує кремль, немає жодних шансів ним стати? Тетяна Логунова розповість.

Політичний трюк? Запрошення до діалогу? Спроба поглузувати? Уже майже тиждень політики та експерти намагаються розшифрувати сигнал з москви. росія, яка раніше демонстративно ігнорувала європейців, раптом заявила про готовність вести розмову. А путін навіть назвав перемовника своєї мрії.

Для мене особисто найкращим є колишній канцлер Федеративної Республіки Німеччини пан Шредер. А так, нехай європейці обирають такого лідера, якому вони довіряють і який не наговорив якихось гидот на нашу адресу.

Хто-хто? Перепитали в Берліні, Брюсселі та Києві. Той самий Шредер, який не приховував дружби з російським диктатором і називав його “демократом чистої води”? Той самий Шредер, який за кілька місяців до відставки швиденько домовився про будівництво газогону “Північний потік” і перейшов на роботу в “Газпром”? І не вичавив з себе жодного критичного слова у бік росії та друга володимира навіть після початку повномасштабного вторгнення в Україну? Ні, дякуємо, не треба – кажуть у ЄС.

Кая Каллас, висока представниця ЄС з питань зовнішньої й безпекової політики:

По-перше, якщо ми дозволимо росії призначати перемовника від нашого імені, це буде не дуже розумно. По-друге, я думаю, що Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тож зрозуміло, чому путін хоче бачити його перемовником, щоб, по суті, він сидів по обидва боки столу.

Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України:

 Ні, не підтримуємо. Таку кандидатуру не підтримуємо однозначно. В Європі є багато достойних лідерів.

Реакція передбачувана. І путін навряд чи не очікував, що вона буде саме такою. Тоді навіщо він взагалі називав цю кандидатуру?

Йоганнес Варвік, політолог:

Вважаю, що в цій дискусії постать Герхарда Шредера надто перебільшена. Якщо уважно проаналізувати висловлювання путіна, то його головним посланням була не пропозиція призначити перемовником колишнього канцлера Німеччини. Йшлося радше про готовність вести діалог із Європою щодо припинення війни. І це справді цікавий сигнал. Звісно, кремль прагне заплутати європейців, і ми не повинні цього дозволити. Водночас маємо з’ясувати, чи існують взагалі бодай якісь відправні точки для потенційних переговорів із росією.

Альбрехт фон Луке, політолог:

Це точно не прояв сили. путін і раніше декларував готовність до діалогу з Європою, але робив це менш очевидно. Тепер, коли російська армія застрягла на полі бою, він може в такий спосіб намагатися відвернути увагу від своєї військової слабкості. Водночас ця заява демонструє: кремль більше не зосереджений виключно на Вашингтоні та президенті Трампі. Він запрошує до розмови саме європейських лідерів. І якщо Європа зараз сформулює власну позицію для перемовин, росії вже буде не так просто її відхилити.

Кандидатуру перемовника від Європи зараз шукають у Берліні, Брюсселі та інших столицях як серед чинних лідерів, так і з-поміж політиків із префіксом “екс”. Серед імовірних варіантів – головна дипломатка ЄС Кая Каллас, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та колишня канцлерка Ангела Меркель. Утім, експерти називають й інші імена.

Альбрехт фон Луке, політолог:

Якщо говорити про неупереджених, нейтральних кандидатів, то європейським представником міг би стати, наприклад, Себастіан Курц. Тим паче, що Відень традиційно виконував посередницькі функції на міжнародній арені. А сам Курц, перш ніж очолити австрійський уряд, мав вагомий дипломатичний досвід на посаді міністра закордонних справ.

Йоганнес Варвік, політолог:

Називати конкретні імена зарано. Кандидатуру Ангели Меркель я, наприклад, вважаю непереконливою – вона вже занадто далека від практичної політики. Згадують також Романо Проді, колишнього топфункціонера ЄС. Утім, ми поки що не на етапі серйозного обговорення. Одне можна сказати, напевно: це має бути постать, яка діятиме від імені всього Європейського Союзу.

Ще один виклик – кандидатуру мають погодити й Київ, і москва.

Йоганнес Варвік, політолог:

Немає жодного сенсу пропонувати кандидатури, які не схвалить росія. Те саме стосується й України, і в цьому полягає частина проблеми. Якщо ми не зможемо знайти постать, яка влаштує всі сторони бодай для відновлення діалогу, то, можливо, час для дипломатії ще просто не настав.

Зараз, кажуть аналітики, м’яч на боці Європи. Там мають визначитися та запропонувати власну кандидатуру, а можливо, й кілька варіантів. Це допоможе оцінити реакцію москви та зрозуміти, наскільки серйозними є заяви кремля про готовність до діалогу.