як війна змінила правила угод та інвестицій — Forbes.ua

Але сталося навпаки, кажуть у юридичній фірмі Aequo. Якісний бізнес не лише зберіг свою цінність, а й перетворився на дефіцитний актив, здатний диктувати умови покупцям. Forbes Ukraine BrandVoice у партнерстві з Aequo дослідили ринок злиттів і поглинань та зʼясували, що попри повільне відновлення економіки він набирає обертів.

Обсяг M&A-угод у 2025 році сягнув $1,7 млрд, а за перші пʼять місяців 2026-го сягнув $1 млрд (за даними дослідження).

Головним питанням для інвесторів стало вже не «Як купити дешевше?», а «Що зробить угоду життєздатною?».

Анна Бабич
виконавча партнерка Aequo

Хто сьогодні купує українські активи, які компанії стають обʼєктами угод і як формується їхня вартість під час війни – читайте у матеріалі, підготовленому на основі дослідження Forbes Ukraine BrandVoice у партнерстві з Aequo.

Ринок, який не зламався

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, реальний ВВП України скоротився на 28,8%. Але економіка поступово почала відновлюватися. Уже наступного року зростання становило 5,5%, у 2024-му – 3,2%, у 2025-му – 1,8%. За прогнозами, у 2026 році ВВП зросте ще на 1,5%, а його номінальний обсяг сягне $227 млрд.

На цьому тлі ринок злиттів і поглинань демонструє ще динамічніше відновлення. У 2025 році загальний обсяг угод зріс у півтора раза – до $1,7 млрд, а їхня кількість збільшилася з 37 до 41. За перші пʼять місяців 2026-го ринок уже досяг $1 млрд – близько 60% річного обсягу попереднього року. Причини такої активності – не лише в економічному відновленні. Одним із ключових стимулів стали валютні обмеження Національного банку, запроваджені у лютому 2022-го. Заборона на купівлю іноземної валюти для виплати дивідендів іноземним власникам призвела до накопичення гривневої ліквідності на рахунках великих компаній, і ця ліквідність потребувала застосування всередині країни. 

Наприклад, за три роки кошти на рахунках «Київстару» збільшилися у 12 разів – до 20 млрд грн, перевищивши половину її річного виторгу. Цей фінансовий ресурс дав змогу компанії реалізувати серію гучних поглинань.

Внутрішній капітал бере ініціативу 

Одна з головних тенденцій 2025 року – різке зростання частки внутрішніх угод. Якщо у 2024 році вони становили 40% усіх M&A-транзакцій, то вже у 2025-му – 55%.

Найбільшою внутрішньою угодою року стало придбання «Київстаром» сервісу пошуку та бронювання ліків Tabletki.ua за $160 млн. Для порівняння: роком раніше найбільша внутрішня угода – купівля готелю «Україна» – оцінювалася у $59,5 млн. Втім, найбільшою M&A-угодою 2025 року загалом стала експансія українського бізнесу за кордон. Агрохолдинг МХП придбав понад 92% статутного капіталу іспанської Grupo Uvesa, одного з найбільших виробників мʼяса птиці та свинини в Іспанії. Вартість угоди становила $300 млн.

Цей тренд зберігся і у 2026 році. За перші пʼять місяців МХП оголосив про придбання грецького виробника курятини Th. Nitsiakos AVEE. Вартість угоди оцінюють у $290–330 млн.

Паралельно активізувалися й іноземні інвестори, хоча їхня роль змінилася. Якщо у 2024 році найбільша угода за участю іноземного капіталу була і найбільшою угодою року, то у 2025-му найбільша іноземна інвестиція (придбання американською Bunge 85% Вінницького олійножирового комбінату за $138 млн) виявилася меншою за найбільші угоди українських компаній. Це свідчить про зміну балансу – темп розвитку українського ринку M&A тепер визначає локальний стратегічний капітал.

Де концентруються інвестиції

Майже кожна третя M&A-угода припала на агропромисловий комплекс. Частка АПК становила 31% загального обсягу ринку, ІТ – 22%, нерухомості – 19%, промисловості – 16%. 

У 2026 році ця тенденція лише посилилася. За перші пʼять місяців сукупна частка агросектору та технологічних компаній зросла до 64%, що закріпило АПК як головний драйвер українського ринку M&A. Водночас ринок залишається висококонцентрованим.

У 2025 році понад половину його обсягу (51%) сформували лише пʼять найбільших угод. За перші пʼять місяців 2026-го майже половина ринку (47%) припала лише на дві транзакції. Паралельно зростає активність і в нижньому сегменті ринку – угод вартістю до $5 млн. Найдинамічніше він розвивається в оборонній сфері. Якщо у 2024 році таких угод були лише одиниці, то у 2025-му – вже десятки. 

Нова логіка угоди

За спостереженнями експертів Aequo, успіх M&A-угоди дедалі більше залежить від того, як угода структурована. 

Змінився і підхід до оцінки ризиків. Якщо раніше юридичний аудит був зосереджений на проблемах минулого, які могли стати підставою для зниження ціни, то тепер у центрі уваги – здатність компанії працювати в умовах невизначеності. Енергетичні перебої, мобілізація, логістичні труднощі чи регуляторні зміни більше не сприймаються як виняткові ризики. Вони стали частиною операційної реальності, яку сторони враховують під час оцінки бізнесу та структурування угоди.

Змінилися й вимоги до потенційних покупців. Походження капіталу, структура власності та санкційні ризики перевіряють ще до початку повноцінних переговорів. Компанії розкривають структуру власності до кінцевого бенефіціара вже на старті процесу, щоб не витрачати час на угоди, які не матимуть шансів на реалізацію.

«Парадоксально, але інвестори з більш прагматичним підходом до українського ризику сьогодні отримують доступ до найкращих активів на ринку», – підсумовує Анна Бабич.

АМКУ – ключовий регулятор

Окремим чинником на M&A-ринку став Антимонопольний комітет України (АКМУ). Регулятор, якого донедавна сприймали як формальність перед завершенням угоди, поступово стає вирішальним голосом.

Так, у 2025 році АМКУ наклав штрафів на загальну суму понад 5,8 млрд грн, що вшестеро більше, ніж роком раніше. Посилився і контроль за концентраціями, особливо у стратегічних галузях та угодах зі складною структурою власності.

На практиці це означає, що антимонопольний дозвіл більше не можна залишати «на потім». У складних випадках погодження може тривати понад три місяці.

Показовою стала угода між «Київстаром» і Tabletki.ua: АМКУ детально дослідив питання цифрових платформ і доступу до даних, встановивши для покупця низку поведінкових зобовʼязань. Інший приклад – приватизація Обʼєднаної гірничо-хімічної компанії, де Комітет провів поглиблений аналіз попри відсутність горизонтального перетину бізнесів.

DefenseTech: наступний великий ринок M&A

Окремою частиною українського M&A-ландшафту стає оборонний сектор. Якщо у 2021 році виробництво військової техніки та озброєння становило лише десяті частки відсотка загального промислового випуску, то у 2025-му частка DefenseTech зросла до 2%. У грошовому вимірі обсяг виробництва збільшився з $1,4 млрд до $6,8 млрд. Більшість угод у цьому секторі невеликі, закриваються швидко, часто без розкриття оцінки і з мінімальним due diligence. Але ринок готується до угод іншого масштабу.

За його словами, таким прецедентом стала угода UForce. У березні 2026 року компанія залучила $50 млн від міжнародного синдикату Shield Capital, Lakestar і Ballistic Ventures із оцінкою $1,1 млрд. Це перший подібний кейс серед українських DefenseTech-компаній, який став можливим завдяки тому, що бізнес був структурований саме як глобальна компанія.

Паралельно формується ще один напрям розвитку – міжнародне партнерство у виробництві безпілотників. У межах програми Drone Deal близько 20 країн перебувають на різних етапах укладення угод з Україною. Від початку 2026 року вже підписано десятки меморандумів, за якими Україна надає технології та критичні компоненти, іноземний партнер забезпечує фінансування й виробництво, а уряд країни-партнера закуповує готову продукцію. 

Що далі

Потенціал для подальшого зростання українського M&A-ринку залишається значним. Частка інвестицій у ВВП України становить лише 13% – проти близько 33% у країнах із доходом вище середнього, до яких Україна належить за класифікацією Світового банку. Цей розрив свідчить, що простір для нових інвестицій та угод залишається великим.

У другій половині 2026 року додатковим драйвером може стати приватизація. Загальна орієнтовна стартова вартість активів, запланованих до продажу, становить 29,4 млрд грн. Серед найбільших лотів – Одеський припортовий завод, торговельний центр Ocean Plaza та Миколаївський глиноземний завод.