Три тріумфи та найбільша помилка Воррена Баффета. Які успіхи та невдачі мав легендарний засновник Berkshire Hathaway? Розповідає WSJ
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Воррен Баффет за шість десятиліть керівництва холдингом Berkshire Hathaway створив одну з найцінніших компаній у світі та сформував унікальний рекорд як інвестор і покупець бізнесів.
Історія його успіху складається не лише з бездоганних угод, як масштабна ставка на Apple. Вона також складається з відчутних прорахунків, які за словами самого Баффета, містять найбільш цінні уроки.
Багаторічний шлях Баффета відображає еволюцію його інвестиційної філософії. Під впливом свого давнього ділового партнера Чарлі Мангера він поступово відійшов від концепції пошуку виключно дешевих акцій і перейшов до придбання високоякісних компаній.
Чи можливо створити одну з найдорожчих компаній світу, й не припустися жодної помилки? Чи саме вміння робити висновки з власних прорахунків перетворює успішного інвестора на справжню легенду? Головне про успішні та провальні інвестиції Баффета з матеріалу WSJ.
Найгучніші тріумфи Баффета
Трансформація інвестиційного підходу та орієнтація на якісний бізнес дозволили Berkshire Hathaway здійснити серію прибуткових придбань.
Замість миттєвої вигоди Баффет навчився обирати компанії з довгостроковим потенціалом зростання. Поради партнерів та опора на ефективний менеджмент стали основою для найкращих угод холдингу.
Успіх з Coca-Cola
Коли Баффет уперше інвестував у виробника безалкогольних напоїв Coca-Cola у 1988 році, він чітко окреслив свою нову філософію довгострокового володіння.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Редакторка відділу «Інновації» Тася Мельник розпитує підприємців і СЕО про те, що насправді стоїть за пресрелізами про впровадження ШІ.
«Коли ми володіємо видатними підприємствами з видатним менеджментом, наш строк володіння – назавжди», – написав Воррен Баффет у своєму щорічному листі до акціонерів 1988 року.
Ця інвестиція залишається в портфелі Berkshire майже 40 років поспіль. На кінець 2024 року вартість частки Berkshire у Coca-Cola оцінювалася приблизно в $25 млрд. Дивіденди зростали щороку упродовж десятиліть, тільки за 2024-й вони принесли холдингу близько $770 млн .
З часом ця інвестиція перетворилася на щось більше, ніж просто джерело доходу: Баффет став найбільшим акціонером Coke і був членом ради директорів.
Матеріали по темі
Інвестиція в BYD
У 2008-му за порадою Чарлі Мангера Berkshire Hathaway придбала 10% частку у тоді ще маловідомому китайському виробнику акумуляторів BYD за $230 млн.
Усього за два роки вартість цього вкладення зросла майже до $2 млрд. На тлі високого попиту на електромобілі акції компанії продовжували підніматися аж до 2022 року, коли Berkshire розпочала поступово скорочувати свою частку.
Розвиток MidAmerican Energy
У 1999-му за порадою давнього друга та члена ради директорів Berkshire Волтера Скотта Баффет придбав 75% частку в комунальному підприємстві MidAmerican Energy з міста Де-Мойн.
Компанія (пізніше перейменована на Berkshire Hathaway Energy) обрала стратегію відмови від виплати дивідендів й спрямовувала увесь прибуток назад у бізнес через нові придбання та капітальні інвестиції.
Це дозволило збільшити щорічний операційний прибуток підприємства з $122 млн у 2000 році до майже $4 млрд. Вона стала одним із чотирьох ключових «стовпів» Berkshire Hathaway разом із страховим і залізничним бізнесом та часткою в Apple.
Окрім того, ця угода привела до компанії Грега Абеля, якого Баффет рекомендував на посаду генерального директора.
Генеральний директор Berkshire Hathaway Воррен Баффет (л) та віцепрезидент Чарлі Мангер на щорічних зборах акціонерів 2019 року в Омахі, штат Небраска, 3 травня 2019 року Фото Getty Images
Уроки невдач. Від авіаперевезень до скандалів на Уолл-стріт
Інвестиційна карʼєра Баффета містить і прорахунки. Вони демонструють, як недооцінка галузевих змін чи зволікання у вирішенні проблем можуть призвести до збитків та ставити під загрозу цілі підприємства.
Провал із USAir
У 1989-му Berkshire інвестувала $358 млн у 9,25% привілейованих акцій авіакомпанії USAir. До середини 1990-х років Баффет змушений був знизити балансову вартість цих інвестицій на 75%.
Ключова помилка – Баффетт недооцінив, як скасування державних обмежень на авіаринку США вплине на бізнес USAir. У період з 1990 по 1994 рік USAir зазнала сукупних збитків на суму $2,4 млрд доларів.
«Коли власника Virgin Atlantic Airways Річарда Бренсона запитали, як стати мільйонером, він дав швидку відповідь: «У цьому немає нічого складного. Почніть як мільярдер, а потім купіть авіакомпанію», – жартома коментує Баффет угоду у своєму листі до акціонерів 1996 року.
Криза навколо Salomon Brothers
Berkshire придбав привілейовані акції інвестиційного банку Salomon Brothers у 1987. Вже за чотири роки трейдерів банку звинуватили у маніпуляціях на аукціонах казначейських облігацій.
Щоб урятувати Salomon Brothers, Баффет особисто обійняв посаду голови ради директорів і врегулював розслідування урядових органів. У 1997-му Salomon продали Travelers Group й врятували інвестицію. Але цей епізод став застереженням стосовно ризиків Уолл-стріт.
Матеріали по темі
Під час аналізу цієї кризи у листі 2010 року, Баффет зазначав, що здатний впоратися з будь-якими поганими новинами, але не любить замовчування проблеми.
На його думку, небажання керівництва негайно розібратися зі складними обставинами перетворило дрібний інцидент у Salomon на масштабну катастрофу, яка ледь не спричинила крах компанії з 8000 співробітників.
Воррен Баффет визнав купівлю Berkshire Hathaway однією з найбільших помилок у своїй інвестиційній кар’єрі. Фото Gettyimages
Найбільша помилка Баффета – Berkshire Hathaway
Найбільш помилкою Баффет вважає купівлю текстильної компанії Berkshire Hathaway, назва якої за іронією долі перетікала у його інвестиційну імперію.
Це було ще у травні 1964-го. Тоді керівник збиткового текстильного виробника Сібері Стентон запропонував інвесторам, серед яких був і Баффет, викуп акцій по $11,375 за штуку. Баффет очікував $11,50.
Обурений такою розбіжністю (у заледве 1/8 долара), інвестор відмовився продавати акції та з емоційних міркувань почав скуповувати папери підприємства, остаточно захопивши контроль над компанією у травні 1965-го.
«Це було монументально дурне рішення, — написав Баффет у листі 2014 року. – Він [Стентон] втратив роботу, а я виявив, що понад 25% капіталу (Buffett Partnership) інвестовано в жахливий бізнес, про який я мало що знав»
Баффет продовжував підтримувати текстильне виробництво ще упродовж багатьох років, перш ніж остаточно закрити його. «Але у впертості чи дурості – є свої межі. У 1985 році я нарешті викинув рушник і закрив операцію», – підсумував Баффет.
Матеріали по темі
