Помпезний саміт Трампа і Сі: чим насправді завершилися переговори

Гучні компліменти, 30-метрова червона доріжка та надзвукові бомбардувальники в небі, але мінімум реальних результатів. У Вашингтоні завершився помпезний саміт Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна. Попри заяви про “велику дружбу”, лідерам двох найбільших економік світу вдалося лише на 2 місяці продовжити торгівельне перемир’я. Ключові суперечності: від Тайваню до підтримки Пекіном росії та Ірану – залишилися невирішеними.

Чому зустріч у Білому домі обернулася лише протоколом і до чого готуються Вашингтон і Пекін – далі у матеріалі Олександра Мужичука.

Візит китайського лідера Сі Цзіньпіна до США минув помпезно, проте жодну з суттєвих розбіжностей країни так і не подолали. Глобальні конкуренти за домінування у світі, Китай та США, зрештою ні до чого, що могло б кардинально змінити їхні відносини, не домовилися. Такими заголовками рясніє західна преса.

Пекін вважає, що США намагаються стримати перетворення Китаю на наддержаву, і прагне, щоб Вашингтон не чинив йому перешкод, особливо у галузях торгівлі й технологій, а також щодо тайванського питання. Торгове перемир’я, яке дозволило обом країнам призупинити обмін взаємними митами й запобігти подальшій ескалації конфлікту, було продовжено лише на кілька місяців – з листопада по січень. У Пекіні ж розраховували як мінімум на рік, оскільки Сі має намір “перечекати” до завершення терміну президентства Трампа.

Сі Цзіньпін приїхав до Вашингтона говорити про речі, які визначатимуть міжнародні відносини XXI століття: баланс сил між двома наддержавами, торгівлю, штучний інтелект, технології, рідкісноземельні метали і Тайвань. У відповідь Трамп оточив свого гостя особливою пишністю та сипав компліментами.

Дональд Трамп, президент США:

З моменту мого першого обрання у 2016 році у нас із паном Сі склалася дружба, воістину чудова дружба, заснована на взаємній повазі та життєво важливих інтересах наших народів. Ми зустрічалися в різних куточках світу: від Німеччини до Аргентини, від Японії до Південної Кореї, від Пекіна до Палм-Біч у Флориді – але, що примітно, саме тут, у Білому домі, ми зустрічаємося вперше.

Сі Цзіньпін, голова КНР:

Нам слід плідно співпрацювати. Інтереси Китаю та США тісно переплетені, і ми маємо широкі можливості для спільної роботи. Співпраця Китаю та США, можливо, не подолає всіх світових проблем, але без нашої взаємодії більшість із них буде насправді складно врегулювати. Китай тримає свої двері широко відчиненими і вітає американські компанії, які бажають інвестувати та вести бізнес у нас. Ми сподіваємося, що до китайських компаній тут, у США, ставитимуться також справедливо.

Візит Сі до США, як і прогнозували, обернувся максимальними урочистостями з мінімальним результатом. Одразу після прибуття китайського гостя Трамп розгорнув перед ним 30-метрову червону доріжку, підняв у небо надзвукові бомбардувальники і вперше за 11 років зустрічав іноземного лідера не в Білому домі, а особисто на летовищі під Вашингтоном. Востаннє таких почестей зазнав папа Франциск у 2015 році під час президентства Барака Обами. А до того, аж 1962 року, президент Джон Кеннеді особисто зустрічав британського прем’єра Гарольда Макміллана на авіабазі Ендрюс біля американської столиці. Примітно, що коли Трамп у травні цього року прилітав з державним візитом до Китаю, там лідера США зустрічав не Сі Цзіньпін, а його заступник.

За всією помпезністю прийому нікуди не зникли справжні проблеми. Тайвань залишається одним із найскладніших пунктів. Пекін, який вважає цей острів своєю територією, вимагає від американців припинити постачання туди зброї. За легковажної поступливості Трампа, Китай видає його вільні висловлювання про Тайвань у спілкуванні з пресою після травневого візиту до Пекіна за офіційну позицію Вашингтона. Китай фактично вимагає від США виступити проти незалежності Тайваню і не продавати країні озброєння. Нічого такого ані Конгрес, ані Білий дім робити не збираються, і це перша причина ймовірного майбутнього загострення. Головна ж проблема – США і Китай залишаються стратегічними суперниками.

Хак Інь Лі, професор міжнародних відносин Токійського міжнародного університету:

Сі Цзіньпін перед поїздкою до США відвідав низку країн, а також взяв участь у конференції БРІКС. Ці кроки демонструють пріоритети Китаю, які суттєво відрізняються від американських. У сторін різні цілі. Розвиток подій вказує на те, що, можливо, ми побачимо співіснування двох паралельних порядків: один, де домінують США, і інший, що формується під впливом Китаю. Пекін зберігає канали зв’язку з Вашингтоном відкритими, але водночас проводить власну дипломатичну лінію, особливо у країнах “третього світу”.

Інша причина, яка позбавляє сторони можливості знайти компроміс – Іран. Як пише ВВС, Китай не збирається розривати економічні зв’язки з ісламською республікою та допомагає їй воювати зі США. На думку аналітиків, якоїсь миті терпіння Трампа може урватися. Водночас вдалося ухвалити закон Ліндсі Грема про “пекельні санкції”, який надав право американському президенту карати тих, хто допомагає росії та Ірану вести війну. За словами одного з провідних американських фахівців щодо Китаю Томаса Крістенсена, багато хто вважає, що у відносинах Вашингтона та Пекіна відбулися розрядка і серйозний розворот. Втім, Крістенсен це перемир’я називає тимчасовим і наголошує: на США та Китай чекають серйозні проблеми вже за рік.

Томас Крістенсен, професор Колумбійського університету:

Якщо розглядати питання безпеки, то, як на мене, адміністрація Трампа буде все більше незадоволена ситуацією навколо Ірану та росії. А Китай – найбільший партнер обох цих гравців. Тому у Трампа, гадаю, виникне сильна спокуса натиснути на Китай, щоб той, у свою чергу, чинив тиск на ці країни задля досягнення бажаних для США результатів у війні проти України та на Близькому Сході.

$$Як пише західна преса, зустріч Трампа та Сі не виправдала навіть найскромніших очікувань. Окрім продовження торгового перемир’я, не було підписано жодної важливої угоди. І США, і Китай вважають, що час на їхньому боці, тож варто лише почекати. У Трампа головна тема на порядку денному – вибори до Конгресу, Сі ж небезпідставно переконаний, що Америка слабшає, а Китай міцнішає. Вести на рівних розмову з Вашингтоном Пекін вже може, проте з позиції сили поки що ні. Крім того, Китай та США надто сильно залежать один від одного, щоб переходити до загострення конфлікту. Тому зараз лідери двох найбільших економік світу уникають ескалації. Головною метою зустрічі Трампа та Сі стало не посваритись на людях, а не владнати застарілі проблеми.