3 Листопада, 2026
Головна » Наведені в матеріалі “3х4” звинувачення щодо Мінцифри та Федорова не відповідають дійсності – заява

Наведені в матеріалі “3х4” звинувачення щодо Мінцифри та Федорова не відповідають дійсності – заява


Наведені в матеріалі “3х4” звинувачення щодо Михайла Федорова та Міністерства цифрової трансформації не відповідають дійсності, є маніпулятивними та не мають жодних підтверджених фактів щодо озвучених звинувачень в корупції. Про це йдеться у заяві, яку Міністерство цифрової трансформації поширило у понеділок, 2 листопада.

Міністерство цифрової трансформації, у тому числі за роки керівництва Михайла Федорова, активно бореться проти корупції в сфері грального бізнесу і в 2025 році розпочало масштабну реформу ринку, щоб зробити його прозорим. 

1. Михайло Федоров не був відповідальним за реформу сфери азартних ігор та лотерей з 2022 року 

Постанова Кабінету Міністрів №924 від 19 серпня 2022 року, на яку посилаються автори матеріалу, стосувалася розподілу питань між урядовими комітетами та їх розгляду на рівні Кабінету Міністрів.

Віднесення питань організації та проведення азартних ігор і лотерей до компетенції відповідного віцепрем’єр-міністра означало його участь у координації підготовки урядових рішень у цій сфері.

Зокрема, урядовий комітет розглядав проєкти нормативно-правових актів, опрацьовував зауваження центральних органів виконавчої влади та сприяв узгодженню їхніх позицій. Остаточні рішення ухвалював Кабінет Міністрів України.

Водночас постанова №924 не змінювала статусу КРАІЛ і не передавала її повноважень Мінцифри чи Михайлу Федорову.

Ще 30 вересня 2020 року змінами до постанови Кабінету Міністрів №442 КРАІЛ було визначено центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалася та координувалася безпосередньо Кабінетом Міністрів України.

Цей статус зберігався і після ухвалення постанови №924.

Крім того, стаття 6 Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор” визначала КРАІЛ уповноваженим органом зі спеціальним статусом, на який покладалися функції формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.

Отже, необхідно розмежовувати дві різні функції:

  • Координація розгляду урядових рішень — повноваження віцепрем’єр-міністра в межах роботи урядового комітету.
  • Безпосереднє регулювання грального ринку — повноваження КРАІЛ як спеціально визначеного законом державного органу.

“Участь у підготовці та погодженні урядових рішень не означала передачі функцій державного регулятора чи відповідальності за виконання всіх його завдань”, – наголошує Мінцифри.

2. Мінцифра отримала повноваження у сфері азартних ігор лише у 2025 році

До 2025 року Мінцифра не була органом, відповідальним за формування та реалізацію державної політики у сфері азартних ігор і лотерей.

Ці повноваження належали КРАІЛ, діяльність якої безпосередньо координував Кабінет Міністрів України. Ситуація змінилася після набрання чинності 1 квітня 2025 року Законом №4116-IX, який передбачив ліквідацію КРАІЛ та нову модель державного управління гральним ринком.

У межах реформи:

  • Мінцифра отримала повноваження щодо формування державної політики у сфері азартних ігор і лотерей.
  • Було створено Державне агентство PlayCity для реалізації цієї політики та здійснення державного регулювання.

Таким чином, повноваження Мінцифри у цій сфері виникли внаслідок реформи 2025 року, а не ухвалення постанови №924 у 2022 році.

“Це принципово важливо для визначення того, який державний орган і в який період відповідав за конкретні рішення та їх виконання”, – наголошує Мінцифри.

3. За створення та запуск ДСОМ до реформи 2025 року відповідала КРАІЛ

Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ) — один із ключових інструментів державного контролю за гральним ринком. Вона має забезпечити отримання та аналіз даних про діяльність організаторів азартних ігор, зокрема ставки, виплати, повернення коштів та інші операції.

Обов’язок створити та запустити цю систему був передбачений ще Законом №768-IX, ухваленим у 2020 році. Законодавство відводило на запуск ДСОМ два роки. Однак за майже чотири роки роботи попереднього регулятора система так і не була введена в експлуатацію.

Протягом цього періоду саме КРАІЛ мала відповідні законодавчі повноваження та відповідала за створення системи. Мінцифра не була замовником ДСОМ і не здійснювала безпосереднього управління її розробкою.

“Відсутність повноцінної системи онлайн-моніторингу означала, що держава не мала автоматизованого інструменту для системного контролю операцій на гральному ринку.

Саме цю проблему Мінцифра та PlayCity отримали у спадок після реформи 2025 року”, – наголошує Мінцифри.

Важливо розмежовувати відповідальність за чотири роки, протягом яких ДСОМ не була запущена, та результати роботи нової команди, яка фактично розпочала створення системи.

4. Мінцифра та PlayCity зрушили створення ДСОМ з мертвої точки – перша 

Після реформи 2025 року створення ДСОМ стало одним із пріоритетних завдань PlayCity.

Мова не про запуск готового програмного продукту, а про розробку складної державної інформаційної системи, яка має об’єднати дані організаторів азартних ігор, забезпечити їх автоматизоване опрацювання та надати уповноваженим органам інструменти контролю.

Розробка такої системи потребує не лише програмування, а й проведення закупівель, інтеграції з інформаційними системами операторів, налаштування обміну даними, тестування та проходження передбачених законодавством етапів дослідної експлуатації. Створити та повноцінно запустити систему такого масштабу за пів року — нереалістичний строк з огляду на обсяг технічних робіт і законодавчі процедури.

Попри це, вже протягом першого року роботи PlayCity вдалося перейти до практичного впровадження ДСОМ.

Ключові етапи створення ДСОМ

1. Серпень 2025 року. PlayCity затвердило план заходів зі створення та впровадження ДСОМ.

2. Вересень 2025 року. Укладено договір на розробку першої черги системи.

3. Грудень 2025 року. Отримано програмне забезпечення першої черги та розпочато процедуру її дослідної експлуатації.

4. 2026 рік. Розпочато тестування системи з організаторами азартних ігор та представниками Державної податкової служби.

5. Серпень 2026 року. Укладено договір на створення другої черги ДСОМ.

Таким чином, за порівняно короткий період Мінцифра та PlayCity забезпечили перехід від багаторічного невиконання завдання до створення програмного забезпечення, підключення операторів та тестування системи.

5. Актуальний статус ДСОМ станом на листопад 2026 року

Зараз триває дослідна експлуатація першої черги системи, паралельно розробляється друга, яка має забезпечити розширений функціонал державного контролю за гральним ринком.

Станом на листопад 2026 року до ДСОМ уже підключено 29 онлайн-систем організаторів азартних ігор, із яких 17 здійснюють першочергову передачу тестових даних. Також зареєстровано уповноважених представників Державної податкової служби та надано їм доступ до електронного кабінету ДПС.

Перша черга ДСОМ передбачає збір інформації про основні фінансові операції організаторів азартних ігор, зокрема прийняття ставок, виплату виграшів, повернення коштів та поповнення ігрових балансів.

Друга черга розширить можливості системи, зокрема щодо формування аналітичних звітів, моніторингу ігрової діяльності та надання уповноваженим державним органам доступу до необхідних даних відповідно до законодавства.

20 серпня 2026 року PlayCity уклало договір на розробку другої черги ДСОМ вартістю 43,2 млн грн. Відповідно до умов договору, програмне забезпечення має бути передане не пізніше 4 грудня 2026 року.

Після цього відбудеться дослідна експлуатація другої черги, під час якої перевірятимуть коректність роботи системи, обмін даними та функціонування її компонентів. За результатами успішного тестування ДСОМ можна буде вводити в промислову експлуатацію.

Таким чином, ДСОМ уже не існує лише на рівні планів чи технічних завдань. Програмне забезпечення першої черги створено, організатори азартних ігор підключаються до системи та передають тестові дані, а розробка другої черги перебуває на завершальному етапі відповідно до затвердженого графіка.

6. Реформа 2025 року змінила не лише регулятора, а й підхід до державного контролю

Ліквідація КРАІЛ та створення PlayCity були частиною комплексної реформи державного регулювання грального ринку. Її мета — не просто замінити один державний орган іншим, а змінити сам підхід до контролю за діяльністю організаторів азартних ігор.

Ключове завдання реформи — перейти від переважно адміністративних механізмів регулювання до системного, прозорого та цифровізованого державного контролю. Держава має не лише видавати ліцензії та реагувати на вже виявлені порушення, а й отримувати достовірні дані про діяльність ринку, аналізувати їх та використовувати для запобігання зловживанням.

Саме тому створення ДСОМ стало одним із пріоритетів Мінцифри та PlayCity. Після введення в промислову експлуатацію система має забезпечити державі інструменти автоматизованого моніторингу операцій організаторів азартних ігор і створити додаткові можливості для податкового контролю.

Водночас робота Мінцифри та PlayCity не обмежується розробкою ДСОМ. Паралельно PlayCity посилює контроль за дотриманням ліцензійних умов, протидіє незаконній діяльності та застосовує передбачені законодавством санкції.

Результати роботи Мінцифри та державного агентства PlayCity в межах реформи:

  • подали на блокування понад 25 959 сайтів із нелегальними азартними іграми;
  • відновили звітність організаторів азартних ігор та планові перевірки; протягом 2026 року PlayCity провело 26 перевірок організаторів азартних ігор — 12 планових та 14 позапланових. За результатами контрольних заходів виявил порушення ліцензійних умов, вимог щодо виплати виграшів, ідентифікації гравців, використання грального обладнання та протидії ігровій залежності. Загальна сума застосованих штрафів перевищила 1 млрд грн.
  • запустили першу чергу Державної системи онлайн-моніторингу в тестову експлуатацію та інтегрували 29 організаторів до системи — за роки роботи КРАІЛ система так і не запрацювала;
  • розробили новий реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, запровадили фінансові та часові ліміти й принципи відповідальної гри;
  • розробили та ухвалили першу в Україні Стратегію боротьби з ігровою залежністю до 2035 року — комплексний підхід до профілактики, раннього виявлення залежності, лікування та підтримки людей, який синхронізує дії понад 40 держорганів;
  • передали на блокування понад 920 сторінок в соцмережах, які незаконно рекламували азартні ігри;
  • запустили послугу цифрового ліцензування грального бізнесу через портал Дія; 
  • розробили зміни до трьох ключових законів, що регулюють роботу сфери азартних ігор та лотерей; 
  • ухвалили ліцензійні умови для лотерей – це дозволило повернути цей бізнес у прозоре контрольоване поле.

Держбюджет тепер отримує надходження від ліцензійних платежів. 

Це конкретні результати, які свідчать про посилення державного контролю за ринком.

Впровадження ДСОМ має закріпити ці зміни на системному рівні: забезпечити державі постійний доступ до даних про діяльність легальних організаторів азартних ігор, підвищити прозорість фінансових операцій та зменшити можливості для приховування порушень.