як громадам залучити кредити та облігації — Forbes.ua

Зокрема, учасниками дискусії «Як вивести міста на ринок капіталу» стали Володимир Міллер, заступник мера Дніпра; Олег Вольський, міський голова Жовкви; Крістіна Мікулова, голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи; Альона Шкрум, перша заступниця міністра розвитку громад та територій. Модератором дискусії виступив Володимир Пономарьов, перший заступник голови правління Укргазбанку.

Під час панелі вони обговорили, як поєднати ресурси держави, міжнародних фінансових інституцій і комерційних банків, щоб забезпечити відновлення міст, а також які фінансові інструменти можуть реально запрацювати для громад у нинішніх умовах.

Про ключові інсайти дискусії – читайте далі. 

Нова архітектура фінансування громад 

Сьогодні на підконтрольній території України налічується 1439 територіальних громад, однак лише 96 із них мають досвід залучення банківського фінансування, зазначає Володимир Пономарьов, перший заступник голови правління Укргазбанку.

Така статистика, за його словами, свідчить, що ринок кредитування муніципалітетів перебуває лише на початковій стадії розвитку. Ключовим поштовхом до його зростання, на думку Пономарьова, стануть регуляторні зміни. 

«Згідно з постановою №43 з 1 серпня 2026-го Національний банк змінює правила оцінки кредитних ризиків. Кредити для органів місцевого самоврядування вважатимуться менш ризикованими, адже коефіцієнт ризику знижується з 50% до 20%. Це означає, що кредитування міст стане доступнішим і потенційно дешевшим», – пояснює Володимир Пономарьов. 

Окрему роль у розвитку ринку, додає він, відіграватимуть нові фінансові інструменти, зокрема облігації місцевих позик та так звані зелені бонди. У цьому контексті Володимир Пономарьов наводить показники європейського ринку, де обсяг випуску зелених муніципальних облігацій сягає близько €48 млрд на рік. 

Баланс ресурсів для громад 

Потреби України у відновленні вже сягнули $588 млрд, наголосила Альона Шкрум, перша заступниця міністра розвитку громад та територій. «Жодне міжнародне фінансування саме по собі не здатне їх покрити, тому ключове завдання держави – правильно поєднати різні інструменти і джерела ресурсів», – говорить вона.

За її словами, громади сьогодні перебувають у різних умовах, що й визначає їхні фінансові можливості. 

Попит на фінансування місцевих громад значно перевищує можливості, констатує перша заступниця міністра розвитку громад та територій. 

«Наприклад, на програму Європейського інвестиційного банку обсягом €100 млн громади подали заявок аж на €600 млн, – зазначає Альона Шкрум. – Водночас далеко не всі вони можуть підтвердити свою здатність обслуговувати кредит і повертати кошти навіть на пільгових умовах». 

Втім, окремі напрямки можуть стати точкою зростання.

Енергоефективність – це той сегмент, де громади можуть швидше повертати кредити, і тут є великий потенціал для співпраці з банками,

Альона Шкрум.
перша заступниця міністра розвитку громад та територій

Європейські інвестиції в локальний розвиток 

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) з самого заснування працює з громадами як ключовими драйверами розвитку, говорить Крістіна Мікулова, голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи. Саме тому ЄІБ підтримує розвиток локальних «точок зростання» у різних регіонах України, а після початку повномасштабної війни банк наростив свою присутність в Україні.

Водночас ЄІБ враховує складність роботи громад в умовах війни. «Ми розуміємо, що відповідати європейським стандартам і проводити складні закупівлі під час війни – це великий виклик. Тому залучаємо партнерів, які допомагають громадам підготувати й реалізувати проєкти», – каже вона. 

Йдеться, зокрема, про співпрацю з міжнародними організаціями, такими як ПРООН, які супроводжують громади на всіх етапах – від заявки до реалізації.

Попри складні умови, сьогодні ЄІБ підтримує близько 500 проєктів по всій Україні, з яких понад 120 уже завершені, зазначає Крістіна Мікулова. Наступний етап, за її словами, – не лише залучення фінансування, а й підвищення якості та швидкості реалізації проєктів та формування довіри до громад як позичальників.

Досвід залучення кредитування муніципалітетів Дніпра та Жовкви 

Один з активних учасників ринку муніципального фінансування – Дніпро, яке активно співпрацює з Українськими і міжнародними банківськими установами, розповідає заступник міського голови Володимир Міллер. Водночас, за його словами, інструмент муніципальних облігацій поки що не став для міста робочим механізмом. Причина, пояснює він, у меншій ефективності цього інструменту порівняно з банківським кредитуванням.

«Випуск облігацій довший, складніший і не гарантує повного розміщення. Ми пробували вийти на цей ринок ще в 2019 році, але жоден банк не гарантував викуп усього випуску», – каже Володимир Міллер.

Інший приклад – Жовківська громада на Львівщині. Як розповідає Олег Вольський, міський голова Жовкви, участь у міжнародних програмах і залучення кредитного ресурсу стали для громади ключовими механізмами реалізації проєктів, які неможливо було би профінансувати виключно з місцевого бюджету.

Наразі громада реалізує проєкти термомодернізації школи та адміністративної будівлі в межах програми Європейського інвестиційного банку «Енергоефективність громадських будівель в Україні».

Ми отримуємо близько 66 млн грн кредиту. Це пільговий ресурс на 20 років із п’ятирічним пільговим періодом,

Олег Вольський.
міський голова Жовкви

За його словами, очікуваний результат проєкту – скорочення витрат на енергоресурси приблизно на 30%, що дасть можливість частково компенсувати витрати на обслуговування кредиту.

Окрім цього, громада готує новий масштабний проєкт у сфері водопостачання та водовідведення обсягом близько 175 млн грн. Паралельно вона працює над розвитком бізнес-інфраструктури та залученням інвесторів, що має підвищити доходи бюджету та зміцнити кредитоспроможність.

«Ми розраховуємо, що з кожним роком спроможність громади зростатиме приблизно на 20 млн грн», – підсумовує Вольський.