Американці все більше незадоволені Трампом: чи втратить він владу

Опитування на замовлення видання “Політико” показало: 54% американців вважають, що за свої вчинки президент Трамп заслуговує імпічменту. Чому в американських політичних колах вважають, що він все ж мало реальний, і як Трамп зараз намагається врятувати свою владу і свою партію в умовах, коли Америка дедалі більше ним незадоволена – дивіться в сюжеті.

Велика політика у штатах — наче американські гірки, особливо коли йдеться про рейтинги: то стрімкі злети, то несподівані падіння…

Січень 2009-го. Коли Барак Обама прийшов до Білого дому, він був просто неймовірно популярний: перший темношкірий президент, та ще й один з наймолодших в історії! Його особистий рейтинг підтримки в країні — майже 70 відсотків! За два з половиною роки була й особиста криза: влітку 2011-го країна перед загрозою дефолту, кредитний рейтинг США вперше в історії знижують,

Джо Байден починає із підтримкою у 57 відсотків. І теж пережив “падіння”, коли вирішив балотуватися вдруге і влітку 24-го після провальних дебатів найближчі соратники жорстко скажуть: “знімай кандидатуру”! Все сиплеться; президент, який переконував, що здатен перемогти Трампа, виходить із перегонів. І в цей – найбільш важкий в житті Байдена момент, – його роботу схвалювали 36 відсотків американців.

Байден — 57% → 36%. Тоді теж говорили: 36 — це політичне дно, ну куди вже гірше! 

Виявляється — буває. Нинішній 31 відсоток підтримки у Трампа, а починав він із 47-ми!!!

Цифри свіжих соцопитувань показали, що його діяльність на посаді президента схвалює лише кожен третій, а дві третини американців – незадоволені. І це ж по суті лише половина терміну! Чому ж так? І як сама Америка сприймає все, що відбувається: “дизельну угоду”, тиск на Україну, зближення з путіним… Їх це теж “дістало”? Чи вірять офіційним поясненням? А може не вважають своєю проблемою?

Осінь 2016-го. До виборів президента США — лічені дні. І колишній конгресмен-республіканець Джо Волш заявляє: “якщо Трамп програє — він візьметься за зброю”! Один з найактивніших, найближчих, найяскравіших… Волш агітував так завзято, що потім навіть скаже у телеінтервʼю: “Я допоміг створити Трампа”.

Мине менш ніж три роки — і той самий Волш пробує його зупинити. Сам іде у президенти, щоб відібрати у Трампа право балотуватися від Республіканської партії. І ті самі люди, які йому колись завзято аплодували – освистали. Волш вийде з перегонів і гірко скаже: “переконати в чомусь неможливо, це вже перетворилось на культ”.

І коли зараз в ефірах і на ток-шоу обговорюють: чого це президент Америки “раптом” підігрує кремлю, Волш зрозуміти не може: а що це для вас, новина?

Джо Волш, екскандидат в президенти США, відставний конгресмен-республіканець:

Мене вражає, що когось узагалі здивувало бодай щось із того, що Дональд Трамп робив цими тижнями. Люди зараз вперше почали питати вголос: о боже, невже президент Сполучених Штатів справді на боці путіна? Ну так звісно. Він завжди на цьому боці й був.

Коли Штати призупинили обмін розвідданими і Київ не отримував попередження про ракетні обстріли — це ж бачили не тільки ми, про це знають і в Америці. І Волш прогнозує: Конгрес ці факти ретельно розслідуватиме.

Думаю, після парламентських виборів, особливо якщо республіканці зазнають серйозної поразки, а через Трампа так і буде, ми побачимо заклики від обох партій розслідувати те, що робив Президент.

Тобто Америка про це точно говоритиме. Але “говорити” і “діяти” — дві різні речі.

Президент Сполучених Штатів фактично дав можливість путіну вбивати українських цивільних. Це ж – умовно – 296-та причина для імпічменту. Але цього не станеться. Розслідування – будуть, правда – випливе назовні, але країна настільки втомлена, що не наважиться пройти ще один імпічмент Трампа.

А тому і роздратування і незадоволення лише накопичуються, бо не знаходять виходу. Ми звично говорили, мовляв, “Америка розділена”, маючи на увазі, що прихильників та противників Трампа десь 50 на 50. Але ось що показують цифри свіжих соцопитувань.

Зовнішня політика Трампа має лише 27% підтримки. Щодо економіки: 68 відсотків кажуть, що з нею в штатах все недобре і неправильно. Те, що вартість життя за Трампа неймовірно висока — сказали 73 проценти… І це не те, щоб якесь одне упереджене опитування — інші дають ту саму тенденцію. Але будь-який однопартієць, який вирішить публічно виступити проти Трампа, ризикує посваритися саме з тими, чиї голоси потрібні йому самому — як, власне, сталося із самим містером Волшем.

Мушу нагадати: попри все це, Дональд Трамп і досі залишається “королем” Республіканської партії. Так, ставатиме все більше республіканців, які дозволятимуть собі критику, але не забувайте ж — саме Трамп вирішуватиме, хто стане його наступником, кандидатом в президенти від партії у 2028-му році!

Тому, класична ситуація, власна партія, що б він не робив, Трампа захищатиме, максимум – промовчать.

Свіжий приклад: щойно Трамп оголосив про дизельну угоду з путіним, ще тільки трубку поклав, а партійна верхівка вже кинулася вихваляти це сумнівне рішення.

На телеефірах просто кричали: і “президент мислить нестандартно!”, і “Трамп дослухається до американців!”, і “наш лідер і ціни знижує, і до миру наближає”. Ведуча навіть не витримала – перепитала: чекайте, але ж гроші отримає путін, а помітного здешевлення пального експерти взагалі не очікують.

Я постійно намагаюся втовкмачити: от коли Трампа переобрали, всі кинулися йому, вибачте, дупу цілувати. Усі намагалися дарувати йому подарунки, гладити по голівці, догоджати, бо, зрозуміло, хотіли з ним працювати. І знадобилося до біса багато часу, щоб усвідомити страшну правду: він — із путіним. Але треба ще мужність сказати це вголос. І мені подобається, що Зеленський, по суті, вже це каже. От би й наші європейські союзники це теж сказали!

Тобто це, схоже, і для самої Америки не питання, що ситуацію не бачать і не розуміють. Скоріше, страх виступити проти. Але це і серед політиків, яким є, що втрачати. А от щодо пересічних людей — цікаву тенденцію показують опитування. Соціологи дізнавалися в американців, чи підтримують вони “дизельну угоду” з путіним. 33 підтримують, 40 проти, 27 не визначилися.

І зʼясувалося: рівно третина – за, трішки більше третини – проти, трішки менше третини – не можуть відповісти!!! Не визначились, бо не знають. Люди зосереджені на власних проблемах, власних хвилюваннях. Американцям – байдуже? Або політтехнології так добре працюють?