Мирні переговори: які карти розігрують США та росія
До нового раунду мирних переговорів усього кілька тижнів, але останні дні принесли так багато неузгодженості і так багато питань. Від того, коли саме відбудуться перемовини, у якому форматі вони пройдуть, чи перетвориться “трійка” у “четвірку”, тобто чи запросять європейців. І навіть місто, де зберуться переговірники, і досі під питанням, бо є шанс, що це буде не Абу-Дабі. У складнощах дипломатичної логістики розбирався наш спеціальний кореспондент у Сполучених Штатах Дмитро Анопченко.
Здавалося, хоча б щодо місця проведення нового раунду не має бути сумнівів. У пресі їх уже називали “еміратськими переговорами”. У столиці ОАЕ, Абу-Дабі, попередньо відпрацьовували логістику.
Але тепер несподівано з’явився ще один варіант. Американські переговірники раптом запропонували ще одну країну – Швейцарію. Ідею повернутися до Женеви, де в лютому проходив минулий тур перемовин. Україні підходять обидва міста, але коли про переговори говорять із москви, усі як один (що переговірник путіна Ушаков, що речник кремля Пєсков) називають лише Абу-Дабі. Тобто, схоже, москва прагне зберегти еміратський майданчик, тоді як Вашингтон готовий розглядати і повернення до Європи. І є хороша версія: чому.
Європейці прагнуть перетворити тристоронній формат – Україна, США, росія – на ширший, за власної участі. І Київ давно це підтримує.
Джеймі Ши, заступник генсека НАТО (2010–2018):
Гадаю, Зеленський посилає цим сигнал Європі: американці залишаються у грі, і це важливо, але вони ненадійні. Навіть після Трампа вони вже не виділятимуть ані Європі, ані Україні більше зброї і ресурсів. І європейцям потрібно заповнювати цю прогалину! Адже і вони самі у питаннях безпеки вже не можуть так само покладатися на Сполучені Штати, Тобто ми в одному човні.
Так вже було останнього разу у Голландейл-Біч, під час флоридських переговорів Віткоффа і Кушнера з Україною, коли Євросоюз під час технічного раунду з українцями представляли безпекові і дипломатичні радники. Брюссель. Їх хотіли б зберегти як частину формату, а коли дійде до саміту, то прагнуть, щоб за одним столом з першими особами був і європейський спецпосланець. Багато джерел називають президента Фінляндії Стуба. Про це, зокрема, пише німецька Berliner Zeitung, і вказує, що серед його переваг – чудові особисті стосунки з Дональдом Трампом і контакти з українським керівництвом, тобто він, що називається, в матеріалі.
Але москва поки заявляє, що начебто не проти розширення “великого” формату, але найближчий тур все ж вимагає проводити лише втрьох: США-Україна-росія. Переговірники Трампа також довго були проти, бо їм так простіше домовлятися з москвою.
Джеймі Ши, заступник генсека НАТО (2010–2018):
У команді Трампа є люди, які вважають: домовившись щодо України й уклавши вигідні бізнесові угоди з москвою, можна перетворити росію на постачальника сировини для американської економіки – рідкісноземельних елементів, пального, дорогоцінних металів. Вони розраховують відірвати росію від Китаю, ізолювати Пекін, і таким чином забезпечити американське домінування.
А москва ці настрої, що, мовляв, ось-ось і можна буде починати великий бізнес, всіляко підгодовує, а паралельно затягує час. Так і з цими переговорами.
Тристоронній раунд мав відбутися на початку місяця, згодом почали говорити про десяті числа, зараз кремль вже заявляє про першу половину листопада. І ці безкінечні затримки свідчать про одне: складно визначити день, коли переговірники сядуть за стіл, якщо станом на зараз немає чіткого розуміння, навіщо збиратися.
Україна і далі прагне домовитися про енергетичне перемир’я, росія почала вимагати гарантій безпеки для себе, а для американців важливо спробувати таки організувати саміт у Майамі у грудні. Хоча кремль давно вже розігрує іншу комбінацію: спробу замість “трійки” із Зеленським вирішити все на місяць раніше, під час “трійки” Трамп-путін-Сі у Китаї. Тим більше, що там вони зможуть бути удвох проти Трампа.
Джеймі Ши, заступник генсека НАТО (2010–2018):
Тут головне питання: кому путін більше довіряє – Сі чи Трампу? Трамп залишатиметься при владі ще два роки, а що буде потім, невідомо. А зв’язки росії з Китаєм уже настільки міцні, москва настільки залежить від свого “старшого партнера”, що ці обійми тепер неможливо розірвати. І тоді Трамп обманює сам себе, якщо вважає, що дипломатією в стилі Ялти зможе повернути росію до американського табору.
Тому таймлайн переговорів тільки на перший погляд виглядає зрозумілим і чітким, бо це поки історія із відкритим фіналом: коли Штати і Україна і досі бачать можливість зустрічі утрьох (чи навіть у присутності того ж Стуба) у грудні, а Пекін та москва, схоже, роблять ставку на листопад, щоб спробувати про Україну домовлятися без України.
