Ультраправі за крок до влади: як це може розхитати Німеччину й Україну

Ультраправі за крок від історичної перемоги в Німеччині. Уже цієї неділі на виборах у Саксонії-Ангальт проросійська “Альтернатива для Німеччини” може отримати близько сорока відсотків голосів – майже вдвічі більше, ніж партія канцлера Фрідріха Мерца. Головна інтрига вже навіть не в тому, чи переможуть праві популісти.

Питання в іншому: що Німеччина робитиме з цією перемогою. І чи зможе невелика східна земля стати своєрідним трампліном для ультраправих, які виступають за припинення допомоги Україні? Тобто привести їх до влади на федеральному рівні? Тетяна Логунова пояснить.

За межами Німеччини цього чоловіка ще мало хто знає. Та вже цієї неділі він може справді увійти в історію. Як політик, який приведе ультраправих до перемоги і найкращого результату на земельних виборах у Німеччині. Ульріх Зігмунд. 35 років. Кандидат на посаду прем’єра Саксонії-Ангальт від “Альтернативи для Німеччини”.

Ульріх Зігмунд, кандидат на посаду прем’єра Саксонії-Ангальт від “Альтернативи для Німеччини”:

Для нас прийнятна лише абсолютна більшість. Плану Б немає. Я не можу врятувати Німеччину разом із тими, хто протягом останніх 20–30 років доводив її до занепаду. Як?

Праві популісти – беззаперечний фаворит перегонів. За них готові проголосувати близько сорока відсотків виборців Саксонії-Ангальт. Християнські демократи поки що набирають вдвічі менше. Усі інші партії взагалі далеко позаду.

Альбрехт фон Люке, політолог:

Успіх правих – це симбіоз багатьох причин. Це і провали федерального уряду, і той факт, що “Альтернатива” ще ніколи не була при владі. Вона залишається своєрідним екраном, на який можна проєктувати будь-які сподівання. Коли бачиш, яке емоційне захоплення викликає Ульріх Зігмунд, стає зрозуміло: це щось більше, ніж раціональний вибір. Тут набагато більше емоцій.

Саксонія-Ангальт – невелика східна земля із населенням трохи більше як два мільйони. І одна з тих, де наслідки об’єднання Німеччини відчувають досі. Після падіння Берлінського муру тут позакривалися підприємства, зникли робочі місця, сотні тисяч людей виїхали на Захід. Колись потужний промисловий регіон дотепер не знайшов свого місця в економіці. Праві популісти, звісно, обіцяють усе змінити. Але саме бізнес одним із перших попереджає: прихід “Альтернативи” до влади може не розв’язати старі проблеми, а додати нових. Наприклад, відлякати інвесторів.

Марко Ланггоф, президент Об’єднання роботодавців Саксонії-Ангальт:

Назву лише два моменти з програми правих популістів, які неприйнятні для бізнесу. Перше – намір вийти з Європейського Союзу. З економічної точки зору це, м’яко кажучи, вкрай проблематично, якщо не катастрофою. Друге – такі формулювання, як відмова від “культурно чужої” міграції, зокрема трудової. Що це означає? Моя польська співробітниця в бухгалтерії – вона культурно чужа? Колумбійський стажист? А малайзійська фахівчиня зі штучного інтелекту? І хто взагалі має право вказувати мені, як підприємцю, кого я можу брати на роботу, а кого ні?

Ще складнішою може стати ситуація на ринку праці. Іноземні спеціалісти, яких Саксонії-Ангальт і без того бракує, вже витирають пил з валіз. Кардіолог із Сирії Айман Асулеф – один із них.

Айман Асулеф, кардіолог:

Я вже громадянин Німеччини. У мене німецький паспорт, і в моєї родини також. Я можу працювати будь-де, не лише тут, у Саксонії-Ангальт, а й в інших федеральних землях чи країнах. Для мене це не проблема. Якщо я відчую, що тут поширюється ненависть і нас це не влаштовуватиме, ми просто поїдемо геть.

Непокояться і в університетах – праві популісти хочуть зробити освіту більш консервативною та посилити контроль за тим, чого і як навчають студентів. Діячі культури бояться прямого політичного тиску. “Альтернатива” пропонує пов’язати державне фінансування з «відданістю державі, демократії та німецькій культурі».

Жульєн Шаваз, генеральний інтендант Магдебурзького театру:

Ніхто у сфері мистецтва до кінця не розуміє, що означає ця “відданість”. Але очевидно, що йдеться про ідеологічне протистояння. Участь у ньому беруть реакційні сили, які намагаються підпорядкувати собі мистецтво або придушити критику і дискусію з владою. Саме це я вважаю особливо небезпечним.

Щоб запровадити обіцяні зміни, правим популістам ще треба прийти до влади. Самої перемоги на виборах для цього замало.

Альбрехт фон Люке0 політолог:

Є два сценарії. Перший – “Альтернатива” здобуває абсолютну більшість, формує уряд і приходить до влади. Це, на мою думку, малоймовірно. Другий – праві популісти лишаються в опозиції, а християнські демократи намагаються створити коаліцію з усіх інших політичних сил, які проходять в земельний парламент.

І обидва ці варіанти погані.

Альбрехт фон Люке, політолог:

Вони програшні і для християнських демократів, і для Німеччини. Але я вважаю, що другий варіант, строката коаліція, навіть гірший. Бо правим популістам вигідно бути в опозиції. Тоді вони зберігають певний ореол надії, уникаючи управління кризовим регіоном та відповідей на складні виклики. Думаю, багато хто в “Альтернативі для Німеччини” зрадіє, якщо партія не візьме владу в Саксонії-Ангальт, адже тоді вся відповідальність ляже на християнських демократів.

Що робити з перемогою “Альтернативи” – виклик для Фрідріха Мерца. Канцлер обіцяв зупинити ультраправих і повернути їхніх виборців до християнських демократів. Не впорався. Тепер у нього завдання із зірочкою – не допустити, щоб успіх популістів у Саксонії-Ангальт став для них трампліном на федеральний рівень. На кону не лише політичне виживання самого канцлера, а й майбутнє німецької політики.