інсайти від Кредобанку — Forbes.ua
Досвід виходу на закордонні ринки рідко можна знайти в підручниках. Найцінніше передається у розмові — від тих, хто вже пройшов цей шлях і готовий відверто говорити про виклики, помилки та рішення.
Можливість безпосередньо спілкуватися з власниками компаній з інших країн Кредобанк вирішив перетворити на окремий формат. 10 вересня у Львові відбулася перша закрита зустріч Off the Record by KredoBank.
У партнерстві з Forbes Ukraine та U WIN BUSINESS CLUB банк запросив до відвертої розмови спеціального гостя — Аркадіуша Муся, засновника польської компанії Press Glass, одного з найбільших європейських виробників скла для будівельної індустрії.
Розмову модерував редактор-засновник Forbes Ukraine Володимир Федорін. Що обговорювали українські підприємці з польським бізнесменом та які інсайти винесли? Про це — у репортажі Forbes BrandVoice.
Розмова без протоколу
Формат закритої зустрічі передбачає відкриту розмову без протоколу — підприємці могли вільно ставити запитання спікеру та ділитися власним досвідом.
Ярослав Бельдовський,
перший заступник голови правління Кредобанку
«Наразі важливо підтримувати діалог між Україною та Польщею, і найкращий спосіб це зробити — через бізнес. Тут ми говоримо цифрами, грошима і без зайвих емоцій»
Перший гість мав відповідати таким критеріям: це мав бути власник, який побудував бізнес із нуля та розвинув його в умовах відкритої міжнародної конкуренції. Водночас важливо було, щоб він міг говорити не лише про успіхи, а й про рішення та виклики, які стояли за ними.
Так, вибір зупинився на засновнику Press Glass. Компанія працює у 12 країнах, має виробничі потужності у Великій Британії та США, а загалом група налічує близько 5000 співробітників.
«У кожній країні є галузі, де домінують кілька великих гравців, серед яких чимало глобальних компаній. Але Press Glass показує, що навіть на таких ринках можна успішно конкурувати. Компанія за 35 років змогла побудувати сильні позиції в Європі, Великій Британії та США. Для українського бізнесу це хороший приклад того, як завдяки якості, ефективності та дисципліні у фінансах можна конкурувати з глобальними компаніями на їхньому ж полі», — пояснює Ярослав Бельдовський.
Якуб Карновскі,
голова правління Кредобанку
Вихід на міжнародні ринки дає українським компаніям змогу диверсифікувати бізнес, залучати нових клієнтів і зменшувати залежність від ситуації на внутрішньому ринку. Водночас успішна експансія потребує не тільки капіталу, а й знань та практичного досвіду. Саме тому важливо створювати можливості для прямого діалогу з підприємцями, які вже пройшли цей шлях. Досвід Аркадіуша Муся та корпорації Press Glass є цінним прикладом послідовного розвитку бізнесу на міжнародних ринках. KredoBank – як банк, що підтримує український бізнес, – сприяє такому обміну досвідом і створює середовище для діалогу. Такий підхід дає можливість українським компаніям ухвалювати обґрунтовані рішення щодо подальшого розвитку за межами внутрішнього ринку.
Тарас Кицмей,
співзасновник і член ради директорів SoftServe, учасник спільноти U Win Business Club
Для українських підприємців сьогодні особливо важливо залишатися частиною глобального бізнес-середовища. Особисті зустрічі з міжнародними підприємцями дають значно більше, ніж віртуальні знайомства: це можливість краще розуміти, як змінюються ринки, бачити нові бізнес-моделі й знаходити партнерства, які складно побудувати дистанційно.
Водночас це можливість напряму розповідати про український бізнес і робити це не лише через призму війни, а й через його компетенції, стійкість і здатність конкурувати на глобальному рівні. Так формується довіра, а за довірою приходять спільні проєкти, клієнти та інвестиції. Чим більше українські підприємці будуть інтегровані у міжнародні бізнес-мережі, тим більше можливостей вони зможуть повертати в Україну.
Ключові інсайти Аркадіуша Муся
Аркадіуш Мусь сформував свої підходи до експансії на основі досвіду роботи на різних ринках. Ось сім його тез, які можуть бути корисними українським компаніям, що планують експансію.
- Рішення важливіше за умови. «Потрібно діяти, а не шукати виправдання, чому ні. Мета будь-якого інвестиційного проєкту — за 10–15 років отримати окупність вкладених коштів. Тому не варто починати з питання, чи дадуть тобі повернення податку, дотацію або земельну ділянку за заниженою ціною. Якщо будувати завод, то тільки тому, що ти хочеш інвестувати. Саме такий підхід і треба застосовувати».
- Експансія починається на власному ринку. «Якщо продукт користується попитом вдома і потенційно має великий ринок, то інвестиційний проєкт приречений на успіх. Наприклад, ми спочатку з’явилися в Польщі, де збудували п’ять заводів. І вже з досконалим продуктом та ефективним використанням обладнання виходили на інші ринки. Нашою перевагою було те, що в нас був сильний продукт».
- Купувати чи будувати — це розрахунок, а не стратегія. «Ми застосовуємо дві моделі експансії: купуємо вже існуючі підприємства або будуємо нові з нуля. У кожному випадку варто спочатку зробити бізнес-оцінку й визначити, який варіант буде більш окупним і вигідним. А іноді завод узагалі не потрібен. Наприклад, Скандинавія з 2004-го є нашим найбільшим ринком: 50% нашої продукції продається саме там. Але в нас немає жодного заводу в цьому регіоні — ринок зрілий, продукт дорогий, тому його вигідно возити здалеку».
- Незалежність як перевага. «У нашій історії були моменти, коли ми опинялися на розпутті й розглядали можливість виходу на біржу. Але поки цей процес тривав, результати компанії покращувалися і ми швидко відмовлялися від цієї ідеї. Мені зручно залишатися єдиним власником компанії, а головне — бути незалежним. Найдешевший капітал — це капітал із банку. Я не знаю, що має статися, щоб я вирішив залучити до компанії зовнішнього інвестора».
- Китай — не конкурент, а партнер. «Перш ніж говорити про Китай як конкурента, варто спочатку навести лад на своєму підприємстві: більше автоматизувати процеси, підвищувати продуктивність і не збільшувати витрати на виробництво. Ми, наприклад, співпрацюємо з китайськими компаніями і закуповуємо в них сировину, для нас вони радше партнери, ніж загроза».
- Економічний союз з Україною як можливість для спільного зростання. «Ми маємо створити економічний польсько-український союз. У підсумку це ринок із близько 70–80 млн людей. Ба більше, нам не треба вигадувати нових правил, вони давно створені й працюють. Польща як самостійна країна досягла певного економічного успіху. Але якщо ми об’єднаємо наші зусилля з Україною, разом зможемо досягти ще більшого».
- Штучний інтелект уже змінює виробництво. «Ми потужно розвиваємо цей напрям. Зокрема, створили окремий відділ, де підготовлено 120 робочих місць, наразі там працює 60 працівників. Водночас штучний інтелект змінюватиме структуру зайнятості на виробництві. На частині заводів він може призвести до скорочення, а деякі професії з часом можуть взагалі зникнути».
Сергій Вишневський, CEO Duna та Аркадіуш Мусь, засновник польської компанії Press Glass. Фото Євгеній Хіль
Відгуки підприємців-учасників заходу:
- Ігор Пастернак, CEO АР-ТРАНС: Мені важливо було почути тезу про те, що для розвитку бізнесу можна обійтися без зовнішніх інвесторів і партнерів, а використовувати банківське фінансування. Саме заради таких практичних інсайтів я і приїхав на цю зустріч.
- Сергій Вишневський, CEO Duna («Дюна»): Я відзначив підхід Аркадіуша Муся до інвестиційних рішень: потрібно вчасно розуміти, коли проєкт варто зупинити, але й не робити цього зарано. Іноді саме наступний крок може стати тим, що дасть проєкту можливість розвиватися далі.
- Андрій Скоропад, інвестор: Мені було цікаво послухати людину, яка побудувала масштабний бізнес і досягла такого успіху. Хотілося зрозуміти, як вона дивиться на речі, пов’язані з бізнесом, — від інвестицій до особистої та політичної позиції.
- Євген Лаврішко, засновник групи компаній у сфері картографії та геоінформаційних систем: Мені необхідно було почути, що з виходом на зовнішні ринки варто шукати локальний менеджмент і не залежати від державних контрактів і політичних рішень.
- Вадим Синжерецький, засновник маркетплейсу для репетиторів: Для мене важливо, що великі підприємці з інших європейських країн приїжджають до України. Це рольові моделі та джерела натхнення для українських бізнесменів.
Що далі
Off the Record by KredoBank планують проводити регулярно, розширюючи географію гостей. Наступними можуть стати підприємці з інших країн Європи, Азії та США. Логіка формату залишиться тією самою — жодних формальностей, лише пряма розмова.
«Найголовніше — ми створюємо простір, який відкриває нові можливості для українського бізнесу, — зазначає Ярослав Бельдовський. — Це можливість напряму спілкуватися з підприємцями, які вже пройшли шлях міжнародної експансії, ділитися досвідом і знаходити нові контакти та ідеї. Ми хочемо, щоб такі зустрічі допомагали українським підприємцям краще розуміти інші ринки та знаходити можливості для розвитку».





