Ле Пен замість Макрона: як Франція змінить підтримку України
Спроба номер три.
Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен офіційно розпочала президентську кампанію. На двох попередніх виборах поспіль вона поступалася Еммануелю Макрону. Але більше він не має права балотуватися. Нині рівень підтримки політикині, за різними оцінками, становить від 33 до 38 відсотків.
З якою програмою Ле Пен іде на вибори? Як її можливий прихід до влади вплине на підтримку України? І в яких ще країнах Європи очікуються політичні зміни? Розкажуть наші кореспонденти.
Орлеан, Франція. Зала на вісім з половиною тисяч гостей. Лідерка французької крайньоправої партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен крокує до трибуни. Це її перший публічний виступ в офіційному статусі кандидатки у президенти Франції. Присутні скандують “Марін” і влаштовують овації. Політикиня не поспішає їх переривати.
Марін Ле Пен – 58 років. Вона – важковаговик у французькій політиці. Наймолодша із трьох доньок засновника партії Жана-Марі Ле Пена, вона 10 років була лідеркою цієї політсили. Для Ле Пен це четверта спроба очолити Французьку Республіку. Обіцяє країні новий Ренесанс.
Марін Ле Пен, кандидатка у президенти Франції від партії “Національне об’єднання”:
Як і в епоху Відродження, те, що ми пропонуємо нашій країні – це не повернення до минулого, а настання нової епохи. Епохи свободи, епохи творчої енергії, яка дасть змогу Франції повною мірою інтегруватися в третє тисячоліття, відновити свою могутність, велич і вплив.
В основі її програми безпекові питання, жорсткіший контроль міграції, захист суверенітету Франції, економічне відновлення та більше прямої демократії. Ле Пен хоче зробити французів “нацією миру”, уникати “чужих воєн” і використовувати воєнну міць для “злагоди між народами”. І прямо каже, що не має наміру більше надавати фінансову допомогу Україні.
Марін Ле Пен, кандидатка у президенти Франції від партії “Національне об’єднання”:
Хоча ми, безумовно, погоджуємося підтримувати підготовку українських солдатів та армії, а також постачати обладнання, ми більше не можемо фінансувати Україну. Тому це фінансування буде припинено. Як засвідчує бюджетна ситуація Франції, ми просто більше не маємо для цього фінансових можливостей.
Перед офіційним стартом французької президентської кампанії сама Марін Ле Пен та її найближчий соратник Жордан Барделла, якому вона пророкує крісло прем’єр-міністра, засудили ворожі дії москви. А саме гібридні атаки, конфіскацію французьких активів у росії, спроби втручатися в національну політику. Але так було не завжди. І в самої Ле Пен, і в її партії довгий шлейф зв’язків із росією, тож чогось позитивного для України годі чекати – говорить аналітик Юрай Марчін з Центру європейської політики.
Юрай Марчін, аналітик Центру європейської політики (EPC):
З огляду на близькість Марін Ле Пен до росії, я не думаю, що це матиме позитивні наслідки для України. Крім того, вона хоче, щоб Франція менше сплачувала до бюджету ЄС. Нещодавно вона заявила, що, за її словами, Франція щороку виділяє Україні 6 мільярдів євро. Але ця цифра не відповідає дійсності – реальна сума значно менша. До того ж ця оцінка фактично змішує двосторонню допомогу з фінансовою допомогою ЄС, частиною якої є і внесок Франції.
Погіршують ситуацію з підтримкою України політичні процеси в інших країнах. Зокрема, у Німеччині. Дедалі більшої популярності там набуває ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини”. Її співлідерка Аліс Вайдель каже, що Берлін має рівнятися на Трампа у відносинах із рф і тиснути на Володимира Зеленського. Мовляв, Україна вже програла. Це небезпечна тенденція для України, яку росія лише намагається посилити – каже засновник адвокаційної платформи Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн.
Роланд Фроденштайн, засновник адвокаційної платформи Brussels Freedom Hub:
Ультраправі, наприклад, у Німеччині цілком відверто заявляють, що якщо вони прийдуть до влади, а війна в Україні на той момент усе ще триватиме, вони повністю припинять підтримку України. Вони критикують центристський уряд, у цьому випадку уряд Фрідріха Мерца, за те, що він надто сильно підтримує Україну, а фактично за саму підтримку України. Вони припинили б її негайно.
Цього року ультраправа сила виграла вибори у двох німецьких землях. Наступного року голосування пройде ще в п’яти землях. Також на 2027 рік заплановані парламентські вибори в Естонії, Фінляндії, Греції, Словаччині, Польщі, Італії та Іспанії. Демократичні сили зараз мають швидше показувати результати в поліпшенні економічного становища, щоб зберегти довіру громадян і демократію в Європі – каже аналітик.
Роланд Фроденштайн, засновник адвокаційної платформи Brussels Freedom Hub:
Поки що ніхто не знайшов ідеального рецепту, як цього досягти. Але спробувати потрібно, адже інакше нам кінець. Інакше, ми приречені. Демократія припинить існування, росія пануватиме у Східній Європі і певною мірою контролюватиме Західну Європу.
Утім, навіть якщо за допомогою виборів вдається змінити режим у країні, як це сталося раніше в Угорщині, де від влади усунули Віктора Орбана, чи минулими вихідними в Сербії, де закінчилася ера партії Александра Вучича, це не гарантує, що нова влада не співпрацюватиме з росією. “Студентський список”, який сенсаційно обіграв панівну коаліцію в Сербії, прагне зберегти відносини з кремлем і не підтримує західні антиросійські санкції. Хоча й поважає територіальну цілісність України, зокрема з тимчасово окупованими територіями.